Меню
Стратегія розвитку Вінницької ОТГ
Дорогі
Вінничани!
Майстрова Регіна Юріївна
Терапевт
Вінниця – моє рідне місто. Я радію, коли бачу, як воно розвивається і стає з кожним роком кращим, гарнішим, комфортнішим.

Свого часу вінничани довірили мені очолити місто і ця довіра надихала мене започатковувати зміни, метою яких було перетворити Вінницю в комфортне європейське місто. Цю мету ми визначили пріоритетом у нашій стратегії розвитку міста до 2020 року і наша команда взяла перед вінничанами зобов'язання її виконувати.

Ми дотримались слова, але все те, чого ми досягли за ці роки, є результатом зусиль усієї громади. Кожен вінничанин вніс свій вклад у розвиток міста і кожен вінничанин має право пишатись тим, що Вінниця стала лідером серед міст України.

Сьогодні прийшов час визначати нові цілі. Реформа децентралізації, яку я мав честь започаткувати, дала сьогодні містам нові можливості для того, щоб повноцінно розкрити свій потенціал. І тому, формуючи Стратегію до 2030 року, ми можемо ставити ціль дати міському життю нову якість. Бачення майбутньої Вінниці, яке пропонує цей документ, – це сучасне європейське місто, місто-магніт, в якому хочеться жити і працювати.

Дуже важливо, щоб високі стандарти якості життя були забезпечені для всіх мешканців тепер Великої Вінниці – об'єднаної громади.

Ми – сильна громада і нам під силу і протидіяти сьогоднішнім викликам, ставити амбітні цілі на майбутнє і їх досягати. Наша команда готова самовіддано і професійно працювати, щоб наші спільні плани були реалізовані.

Бажаю усім нам успіху на цьому шляху, здоров'я, добра і благополуччя кожній вінницькій родині.
Ваш Володимир Гройсман
Шановні
друзі!
Я гордий тим, що живу в місті-лідері, яке динамічно розвивається і має чим пишатися. І важливо, що вінничани об'єднуються навколо долі громади.

Великі цілі дають великий результат. Вінниця справді зробила великий крок уперед, і саме завдяки тому, що в нас була єдина мета – комфортне європейське місто. Цій меті були підпорядковані пріоритети розвитку Стратегії «Вінниця-2020». Ми послідовно виконували намічене. Це і дозволило громаді бути лідером у різних сферах і шість років поспіль утримувати звання найкомфортнішого міста України.

Але скільки всього в нашої громади ще попереду! Мрії можуть стати реальністю, якщо помножити зусилля. І це все відображає нова стратегія розвитку на наступні 10 років – уже для великої Вінницької об'єднаної громади.

Сучасний світ ставить перед нами нові й нові виклики. Світова епідемія змусила нас переглянути звичні пріоритети. І Стратегія «Вінниця 3.0» – це чітке і виважене розуміння того шляху, по якому буде розвиватися громада і яким нам йти усім разом.

Ми повинні зрозуміти свою роль у конкурентному просторі. На існуючому фундаменті маємо продовжувати розбудовувати сучасну інфраструктуру, створювати умови для інноваційного бізнесу, впроваджувати високоінтелектуальні сервіси для мешканців, забезпечувати нову якість життя.

Наша громада несе відповідальність за те, чого досягли сотні поколінь вінничан. І ми цінуємо історію нашої громади. А сучасність і майбутнє великої Вінниці залежить уже від того, що зробимо ми. Як будемо її розвивати і берегти.

І, безумовно, Вінниця – це не стіни і камінь. Вінниця – це її мешканці. Саме вони розвивають місто. І місто має розвиватися для людей. Наша громада не стане кращою сама по собі. Важливий внесок кожного. Ми сильні саме тим, що вміємо єднатися, дивитися у майбутнє і робити реальні справи.

У нас є усі можливості для того, щоб Вінниця стала містом, ще більш комфортним для життя та привабливим для ідей. Стратегія розвитку Вінницької об'єднаної громади – це перший крок, який необхідний для нашого успіху. Попереду велика робота з її реалізації.

Упевнений, нам разом під силу реалізувати те, що ми плануємо! Комфортне місто має розвиватися далі.
Сергій Моргунов,
Вінницький міський голова
ВСТУП
У третє десятиліття Вінниця входить містом, яке по праву посідає чільні місця в рейтингах серед українських міст – щодо
комфортності, прозорості, енергоефективності, легкості ведення бізнесу, інклюзивності тощо. Це і є кращим показником того, що амбітні цілі, які були визначені в Стратегії «Вінниця-2020», послідовно втілювались в життя завдяки системній роботі команди міської ради і її виконавчих органів, а також залучення усіх членів Вінницької громади в процеси розвитку свого міста.

Вінниця протягом цього періоду розвивалась як комфортне, інноваційне, європейське місто і все більше утверджувалась як регіональний центр – лідер серед міст Центральної України. З кожним роком на вулицях Вінниці ставало більше усміхнених людей, які раділи змінам у своєму місті і пишались його успіхами – так, як і було визначено в баченні Вінниці-2020

Головним завданням для розвитку Вінниці на друге десятиліття ХХІ ст. було укріпити вінницьку спільноту, підвищити економічний потенціал, вдосконалити інфраструктуру, запровадити більш високі стандарти якості комунальних послуг, соціального життя, міського простору – загалом досягти суттєвого прогресу у вирішенні базових проблем, які і визначають стандарти європейського комфортного міста.

Але час не стоїть на місці. Хоча ще багато потрібно зробити у всіх тих напрямках, які визначали стратегічні пріоритети в минулому десятиріччі і, безумовно, необхідно забезпечити сталість (тяглість) розвитку міста, обмежуватись тільки цим не можна. Сьогодні час ставити нові амбітні цілі, прагнучи йти в ногу зі світом, який динамічно змінюється.

Сьогодні експерти говорять і про нові виклики, і про нові можливості, які визначають, фактично, зміни всієї парадигми розвитку світу, і зокрема міст. Пандемія, з якою світ зіткнувся у 2020 році, очевидно, ще більше прискорить вплив нових трендів на життя людей. Ці зміни стосуються економіки, політики, соціального життя; вони пов'язані з поширенням смарт-технологій і соціальних медіа, з усвідомленням нашої спільної відповідальності за протидію загрозі кліматичних змін, і в кінцевому результаті відображаються у посиленні ролі міст і запровадженні нових підходів в урбаністиці.

Нові можливості і нові виклики для українських міст, і в тому числі для Вінниці, пов'язані з децентралізацією, реформою, яка в значній мірі спиралась, зокрема, і на вінницький досвід в розвитку муніципального управління і місцевого самоврядування. Можна з високою ймовірністю передбачити, що наступне десятиліття стане декадою стрімкого розвитку міст і громад України з новими повноваженнями і суттєво більшими ресурсами, які громади отримали завдяки децентралізації.

Одним з викликів для Вінниці на наступне десятиріччя стане її трансформація у міську об'єднану територіальну громаду, яка включить до свого складу також сусідні з Вінницею територіальні громади: Деснянську, Вінницько-Хутірську,
Великокрушлинецьку, Гавришівську, Деснянську, Малокрушлинецьку, Писарівську, Щітківську, Стадницьку. Формування
інтегрованої громади Великої Вінниці потребуватиме нових рішень у всіх сферах життєдіяльності громади: мобільності,
забезпечення стандартів і доступу до якісних адміністративних, комунальних послуг, організації соціального і культурного життя, просторового планування тощо. Водночас цей процес відкриває нові можливості і для нарощування потенціалу Вінниці.

Стратегія розвитку Вінницької об'єднаної громади, Стратегія Вінниця 3.0, бере до уваги нові тренди – і локальні, і глобальні. Як і в попередньому десятиріччі, необхідні чітке бачення майбутнього, амбітні цілі і системна робота над їх втіленням за активної участі усієї громади.

У 2030 році Вінницької об'єднана громада має бути не тільки комфортною, але й сучасною. Саме вища динаміка розвитку,
смарт-спеціалізація, акцент на модернізацію і нові технології мають стати ключовим акцентом на наступне десятиріччя. І тому ми говоримо для третього десятиліття про Стратегію 3.0 – стратегію нових підходів і нових технологій.

Бенефеціарами (вигодонабувачами) цього розвитку будуть усі члени вінницької громади, оскільки кінцева мета впровадження нових підходів – це нова якість життя вінничан, нові можливості для задоволення їхніх потреб і самореалізації.

Обговорення нового бачення, цілей, підходів, як і при розробці стратегії Вінниця-2020, супроводжувалось аналізом статистичних даних, роботою структурних підрозділів Вінницької міської ради над розробкою галузевих SWOT-аналізів та формуванням пріоритетів, та відбувалось за широкої участі мешканців – проведені десятки онлайн і офлайн обговорень, зібрано понад 4000 анкет з коментарями і побажаннями вінничан. Адже справжня стратегія – це спільне бачення жителів, органів влади, підприємців та зовнішніх партнерів майбутньої громади.

Особливістю нинішнього процесу формування Стратегії Вінниця 3.0 є те, що його включено в процес формування комплексу стратегій Вінницького регіону – області і кожної громади. Успіх Вінниці має бути поширений на всю Вінниччину. Обласний центр має розвиватись в тісній співпраці з іншими громадами області.

Нова Стратегія, після її затвердження, стане основою для нового генерального плану Вінницької громади, галузевих стратегій, програм і планів. Актуальним є питання формування чіткого набору індикаторів виконання нової системи стратегічного планування для Вінниці, яка в підсумку дозволяє мобілізувати потенціал і міської ради, і всієї громади для реалізації амбітних планів на третє десятиліття.
КОРОТКА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІННИЦЬКУ ОБ'ЄДНАНУ ГРОМАДУ
Починаючи з 2021 року Вінницька територіальна об'єднана громада складатиметься з Вінницької, Вінницько-Хутірської, Великокрушлинецької, Гавришівської, Деснянської, Малокрушлинецької, Писарівської (с. Писарівка та с. Щітки), Стадницької
територіальних громад.

Загальна площа об'єднаної громади становить 255,45 км2. Кількість населення 388 299 жителів.

Вінницька інтегрована громада продовжує великий історичний шлях розвитку Вінниці. Перша згадка про неї в літописах –
1363 рік. Засновники – великий князь литовський Ольгерд, брати Коріатовичі. Історія заснування та отримання Магдебурзького
права з'єднує Вінницьку громаду з європейською історичною та культурною спадщиною, дає пояснення традиції сильного місцевого урядування, яка підтримується і сьогодні.

Як будь-яке місто, Вінниця розширювалась, інтегруючи найближчі села. У середньовіччі південно-східні околиці відносились до Вінницького замку – хутори, пасіки, сіножаті. У сер. 16-го ст. з'явились села Гавришівка, Хижинці, Цвіжин. Вінницькі Хутори та Щітки були окремими поселеннями. Їхні мешканці мали статус вінницьких міщан, хоча громади не відносились до Вінницької міщанської громади. Ще за часів Гетьманщини зберігались міцні зв'язки міста з навколишніми селами, які захищали місто від набігів. Сільськогосподарська продукція реалізовувалась на міських ринках. У різні періоди до Вінниці приєднались – Шереметка (Пирогове), Вишня, Людвіковка, Сабарів, П'ятничани, Тяжилів. Більшість з цих нових-старих районів Вінниці залишились не зовсім урбанізованими, але за останній час підвищили стандарт життя – покращився транспортний зв'язок, дороги, інфраструктура, доступ до послуг освіти та охорони здоров'я.

Приєднані до Вінниці сільські громади мають хороше транспортне з'єднання з містом, що сприяє маятниковій міграції. Село Вінницькі Хутори фізично та ментально інтегроване у Вінницю, як і Писарівка та Щітки, оскільки багато вінничан перетворили свої дачні будинки в постійне житло. С. Гавришівка має на своїй території стратегічно важливий об'єкт – аеропорт, що є комунальним підприємством Вінницької міської ради. Потужності КП «ЕкоВін» розташовані у с. Стадниця. Процеси інтеграції разом зі збереженням самобутності громад, які тепер входять до складу Вінницької об'єднаної територіальної громади, стануть одним з ключових векторів її розвитку в наступному десятиріччі.

З економічної точки зору Вінниця була та залишається центром потужного аграрного регіону. На початку 20-го століття в
м. Вінниці традиційно проводилась велика міжнародна сільськогосподарська виставка, яка продовжувала діяти навіть на початку
радянського періоду. Сьогодні область є лідером по виробництву аграрної продукції в Україні.

Найбільші господарства по вирощуванню зернових, бобових, олійних культур, овочів і баштанних культур: ТОВ «Наші лани»,
ФГ «СОЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ», ТОВ «Моноліт», ФГ «ЮРЧЕНКО-Н», СТОВ «Малі Крушлинці», ПСП «Промінь», ПП
«Агро-Крушлинці», ТОВ «Зерносвіт», ТОВ «Ольгопіль-К»; ТОВ «Ольга»; по виробленню продовольчої продукції: ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів No2; СТОВ «Айва».

Промисловий комплекс представлений, серед інших, такими підприємствами-експортерами: ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика», ТОВ «Аграна Фрут Україна», ТОВ «Барлінек Інвест», СУІП у формі
ТОВ «Сперко Україна», KNESS, «ПромАвтоматика», ТОВ «Грін Кул», ДП «Електричні системи».

Потужний ІТ сектор представлений, серед інших, наступними компаніями: Gemicle, Incoresoft, Delphi Software, Playtika, Onseo, Astound Commerce, EPAM Ukraine, Спільна справа, Infopulse, SteelKiwi, Exadel, Ciklum, Lampa, R4x, інтернет-група RIA. У місті розташований основний офіс компанії LetyShops, лідера на ринку України – найбільшого кешбек-сервісу.

Розвивається також екосистема креативної економіки. За останні декілька років почали працювати приватні та громадські
простори: Креативний простір Артинов, iHub Вінниця, Центр Квадрат, Cherdak, стартап школа ВНТУ, потреба в яких дедалі
більше зростає.

Поєднання потужного агропромислового сектору з сектором нових технологій відкриває можливості для спеціалізації в розвитку агротеку як одного з ключових напрямків спеціалізації Вінниці.

Вінниця сьогодні – один з лідерів у впровадженні реформи децентралізації і впровадженні інновацій в системі місцевого самоврядування. У Вінниці функціонує одна з найкращих в Україні систем надання адміністративних та інших послуг мешканцям,
модель якої була розроблена і вперше впроваджена саме у Вінниці: найбільша в Україні кількість адміністративних та інших
видів послуг, які надаються через ЦНАП – 582; одна з найбільших мереж ЦНАПів в Україні – 4 територіальних відділення та
7 віддалених робочих місць; 390 робочих місць, облаштованих сучасною технікою, програмним забезпеченням, підключених
до єдиної інформаційної мережі та електронної черги.

Цифровізуючи муніципальні сервіси та послуги, місто покращує їхню якість та доступність. Успішно запроваджені картка
вінничанина, електронний кабінет пацієнта, комплексний електронний сервіс для батьків, що поєднує декілька послуг, пов'язаних з народженням дитини – «єМалятко»; надаються адміністративні послуги онлайн.

Вінниця – місто молоді та студентів. Майже десята частина населення громади – студенти закладів вищої освіти. У Вінниці діють класичний, технічний, педагогічний, медичний та аграрний університети.

Протягом року у Вінниці відбуваються різного роду заходи культурного, просвітницького, екологічного та спортивного характеру, зокрема фестиваль вуличної їжі Vinnytsia FoodFest, Міжнародний фестиваль «Острів Європа», Культурно-мистецька резиденція «Над Богом», ДІЛИ екофест; Міжнародний ВІННИЦіЯнський фестиваль комедійного та пародійного кіно, Органний фестиваль «Музика в монастирських мурах», Міжнародний фестиваль VINNYTSIA JAZZFEST.

Відомі люди, пов'язані з Вінницькою громадою: український військовий і державний діяч, козацький полководець часів Хмельниччини Іван Богун; видатний лікар, засновник сучасної хірургії та військово-польової медицини Микола Пирогов; один із найоригінальніших українських письменників Михайло Коцюбинський, автор найвідомішої у світі святкової мелодії «Щедрик»
Микола Леонтович; видатний державний, військовий та політичний діяч Симон Петлюра; кінорежисер та актор Ігор Савченко;
художник світового рівня Натан Альтман; український композитор Родіон Скалецький, відомий український поет та філософ,
перекладач, правозахисник, дисидент Василь Стус.

Багата історія Вінниці і активне культурне життя є не тільки основою її ідентичності, але також однією зі складових її туристичного потенціалу, який активно розвивається в останні роки. Оновлення громадських просторів створює комфорт для мешканців міста та приваблює його гостей.

Громада має розвинену транспортну інфраструктуру. Загалом протяжність доріг становить 389,3 км разом із 22 автомобільними та пішохідними мостами. Мережа громадського транспорту включає 6 трамвайних маршрутів, 15 тролейбусних, 18 автобусних та 29 маршрутів маршрутних таксі. Щоденно на маршрути виходять 60 автобусів (у т. ч. 1 електроавтобус), 74 трамваї, 133 тролейбуси, а також 235 маршрутних таксі. У місті активно розвивається система прокату велосипедів NextBike, яка має 25 станцій та 180 велосипедів.

Об'єднана громада має хороше транспортне сполучення – автомобільне (міжнародні автомобільні траси М12, М21), залізничне (пряме сполучення з економічно розвиненими центрами України та з'єднання з Європейським Союзом), авіаційне (міжнародний аеропорт "Гавришівка").

Вінницька громада активно розвивається як адміністративний центр регіону, пов'язаний з іншими регіонами представництвами органів державної влади і міжнародних інституцій: Територіальне управління Рахункової палати України по Вінницькій,
Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях, Штаб командування Повітряних Сил Збройних Сил України,
Генеральне консульство Республіки Польща, Почесне Консульство Республіки Молдова, Візовий центр Посольства Литовської
Республіки в Україні, Координаційний центр Єврорегіону «Дністер», Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області.
SWOT-аналіз
SWOT-аналіз – це аналіз у стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

  • сильні (S – strengths),
  • слабкі (W – weaknesses) сторони об'єкту, який аналізується; можливості
  • (O – opportunities), що існують для нього або можуть з'явитися з часом і загрози
  • (T – threats), з якими об'єкт зіштовхується або може зіштовхнутися протягом своєї подальшої діяльності та розвитку.
Cильні сторони
  • Вигідне географічне розташування та розвинутий транспорт (сполучення, інфраструктура та доступність)
  • Позитивний лідерський імідж та високі позиції міста в різноманітних рейтингах
  • Адміністративний регіональний центр з розвинутою системою надання послуг (адміністративні, соціальні, комунальні та інші)
  • Активна комунікація та залучення громадян до суспільного життя
  • Розвинена мережа закладів, інфраструктури та висококваліфікованих кадрів у сфері освіти, культури, медицини, спорту
  • Задовільний стан і активна модернізація технічної інфраструктури (мережі освітлення, дорожнього покриття, поводження з побутовими відходами)
  • Річка Південний Буг та розгалужена мережа інших водних об'єктів
  • Високий рівень енергоефективності та енергозбереження у бюджетній та (частково) житловій сферах
  • Розвинутий ІТ-сектор та впровадження цифрових технологій в організації управління містом
  • Налагоджена співпраця та довіра з бізнес-середовищем
  • Наявність доступних територій для промислового розвитку (три індустріальних парки, браунфілди)
  • Потужна галузь харчової промисловості та наявні території для вирощування с/г продукції
  • Унікальні та привабливі туристичні об'єкти та достатньо розвинена туристична інфраструктура.
  • Багата мультикультурна спадщина та наявність об'єктів культурної спадщини
Слабкі сторони
• Погіршення тенденцій в демографії міста
• Нерівномірний розвиток території громади та слабка просторова інтегрованість
• Недостатність внутрішнього фінансового ресурсу для інвестування та зростання навантаження на міський бюджет
• Низька якість питної води
• Наявність невирішених екологічних проблем
• Недостатній рівень впровадження інклюзії
• Низький рівень цифрової грамотності жителів
• Посилення викликів самореалізації сучасної молоді
• Невідповідність системи надання медичних послуг зростаючим запитам населення і викликам, пов'язаним з поширенням нових хвороб
• Недостатні темпи модернізації та висока енергоємність підприємств
• Слабко розвинута культура підприємництва
• Невисокі темпи відновлення браунфілдів
• Неповна реалізація туристичного потенціалу міста та регіону і недостатній розвиток туристичної інфраструктури
• Велика кількість об'єктів житлового та нежитлового фонду, які потребують реконструкції
• Неактуалізована та несинхронізована містобудівна документація
Можливості
• Розширення міжнародної співпраці та промоції громади на міжнародному рівні
• Використання переваг євроінтеграції на місцевому рівні
• Залучення жителів та громадськості до розвитку громади
• Формування єдиного інформаційного простору громади
• Політика нульової толерантності до корупції
• Розвиток смарт-спеціалізації в агропромисловому секторі (інновації, кластери, підприємництво)
• Розвиток наявних, створення нових індустріальних парків та промислових зон
• Залучення не бюджетних ресурсів та підвищення ефективності використання бюджетних коштів і майна
• Використання потенціалу Вінницьких університетів
• Інтенсифікація культурного життя
• Розвиток та диверсифікація транспортних можливостей громади (мобільність)
• Ріст ринку туризму та розвиток туристичних маршрутів
• Енергоефективність та відновлювальна енергія
• Формування сталого екологічного середовища
• Створення нових публічних просторів
Загрози
• Продовження військових дій на Сході
• Глобальна зміна клімату
• Посилення глобальної демографічної кризи
• Зниження темпів, призупинення або повне припинення процесів децентралізації в державі
• Економічна криза в Україні та зниження рівня життя громадян
• Монополізація ринків на надання комунальних послуг та нерегульований ринок цін на ресурси
• Підвищення долі тіньового сектору в економіці
• Провал антикорупційної політики на державному рівні
• Нереформованість судової системи і блоку правоохоронних органів
• Відсутність доступу до «дешевих» кредитів для міста та для місцевого бізнесу
• Залежність міста від державного бюджету в питаннях надання освітніх, медичних, культурних, соціальних послуг
• Потенційні конфлікти у системі приватних, громадських інтересів та інтересів територіальних громад
• Забруднення довкілля
• Наростаюча автомобілізація та навантаження на дорожню інфраструктуру міста
• Розповзання міста та втрата його просторової ідентичності
ВІЗІЯ / БАЧЕННЯ
Майстрова Регіна Юріївна
Терапевт
Вінниця – європейська комфортна міська громада, що постійно вдосконалюється, знаходить нові ефективні рішення для подолання викликів, що постають дедалі частіше у все більш конкурентному та мінливому світі.
Вінниця — 2030:
ВІДКРИТА ТА ПРОЗОРА – інтегрована громада, яка надихається своєю історією та культурою як міста Магдебурзького права та традицій сильного місцевого самоврядування; лідер, що заохочує інших до створення та застосування інноваційних підходів у розвитку місцевого самоврядування та муніципального управління.

ПОЗИТИВНА ТА ДИНАМІЧНА – успішна громада, яка підтримує здоров'я, добробут та високу якість життя своїх мешканців, міська громада, де кожен може реалізувати свій повний потенціал, місто для дітей та молоді, яке дбає про те, щоб передати в майбутнє чисте та здорове довкілля.

ПРОРИВНА ТА ІННОВАТИВНА – громада, здатна стимулювати співпрацю і взаємодію, створювати нові можливості для бізнесу та використовувати свої сильні позиції в агросекторі. Місто, яке постійно оновлюється. Інноваційне місто, яке забезпечує стійке зростання та зміцнення своєї глобальної конкурентоспроможності.
Вінниця – місто-магніт, сучасне та комфортне місто, громада, де хочеться жити і працювати; простір відкритих можливостей та перспектив.
КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
Реалізація Стратегії буде базуватись на наступних принципах:
КОЖЕН ВІННИЧАНИН ВАЖЛИВИЙ – кожен вінничанин незалежно від віку, статі, місця проживання, етнічного походження, релігійних та інших переконань, соціального статусу чи доходу знайде своє місце в тих змінах, які відбуватимуться у Вінниці. Реалізація цього принципу передбачає також забезпечення рівності можливостей чоловіків та жінок (гендерну рівність), створення умов для розширення участі в житті громади та для самореалізації всіх громадян, у т. ч. молоді, людей поважного/срібного віку, соціально незахищених верств населення, людей з інвалідністю, забезпечення інклюзії та попередження будь-яких
форм соціальної ізоляції.

ПРОЗОРІСТЬ ТА НУЛЬОВА ТЕРПИМІСТЬ ДО КОРУПЦІЇ – інформація про діяльність місцевих органів влади має бути максимально відкритою, своєчасною, доступною для громадськості і такою, що відповідає нормам доступу до публічної інформації та основним стандартам відкритих даних. Будь-які прояви корупції, зловживання владою, прихованого конфлікту інтересів є неприпустимими.

СТАЛІСТЬ – місто має розвиватись, керуючись прагненням забезпечити баланс між задоволенням потреб нинішніх поколінь та захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Використання будь-яких ресурсів у процесі вирішення сьогоднішніх проблем має відбуватись таким чином, щоб залишити достатньо ресурсів для можливостей майбутнього розвитку.

ЗАЛУЧЕНІСТЬ І СПІВПРАЦЯ – до розробки ключових рішень та їх впровадження у життя має максимально широко залучатись громадськість, у тому числі з широким використанням різних форм партисипативної демократії. Розширення діалогу в громаді має стати передумовою збільшення її соціального капіталу. Активна участь членів громади, співпраця різних стейкхолдерів заради досягнення спільних цілей розвитку міста сприятиме інтеграції та утвердження Вінниці як сильної громади.
Пріоритети розвитку громади
ПРИОРИТЕТ 1
Цифровізація муніципального простору
МЕТА:

Підвищити ефективність та доступність муніципальних послуг, якість управління, посилити громадську участь у прийнятті рішень.
ЦІЛІ:

1.1 Цифрова трансформація муніципального управління
1.2 Сервіси та послуги громадянам
1.3 Цифрова участь та поінформованість
Заходи/Проєкти
1.1.1 Трансформація процесів управління містом, що базуються на цифрових даних.
1.1.2 Цифровізація управління галузей.
1.1.3 Цифровізація управління комунальних підприємств.
1.1.4. Створення платформи для співпраці агентів цифрових змін.
1.1.5 Навчання фахівців організацій публічного управління та комунальних підприємств цифрових компетенцій, залучення кваліфікованих фахівців.
1.2.1 Розвиток електронних адміністративних та соціальних послуг.
1.2.2 Створення та розвиток нових електронних сервісів.
1.2.3 Розбудова сервісів, які базуються на геоінформаційних технологіях
1.2.4 Розвиток відкритих даних.

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРОЕКТ

Запровадження та розширення сучасних геоінформаційних систем.

1.3.1 Розвиток і постійна модернізація зовнішнього порталу міської ради.
1.3.2 Підтримка роботи та розширення інструментів е-демократії.
1.3.3 Цифровізація систем інформування та взаємодії з мешканцями (сайти, боти, соціальні мережі, електронні кабінети).
ПРИОРИТЕТ 2
Інтегрована громада: якісні та доступні муніципальні послуги для всіх
МЕТА:

Підвищення якості та розширення спектру доступних послуг для всіх мешканців громади незалежно від місця проживання..
ЦІЛІ:

2.1 Здорова громада
2.2. Якісна та інклюзивна освіта, посилення зв'язку системи освіти з потребами бізнесу
2.3 Піклування про дітей та самореалізація молоді
Заходи/Проєкти
2.1.1 Доступна та якісна медична допомога первинної та вторинної ланок.
2.1.2 Налагодження взаємодії та співпраці із закладами обласного та державного підпорядкування, які надають медичні послуги на третинному рівні.
2.1.3 Розвиток муніципальної страхової медицини та взаємодія з приватними медичними закладами. 2.1.4 Забезпечення медичних закладів кваліфікованим та клієнтоорієнтованим медперсоналом.
2.1.5 Сприяння свідомому ставленню громадян до власного життя та здоров'я та фізичної активності.
2.2.1 Забезпечення закладів освіти кваліфікованими кадрами.
2.2.2 Оновлення дидактичних матеріалів та обладнання.
2.2.3 Проведення тематичних освітніх заходів для поширення нових методик та технологій в освіті. 2.2.4 Створення умов для безперешкодного включення дітей з інвалідністю в освітній процес.
2.2.5 Професійна орієнтація та розвиток адекватної робочої практики.
2.2.6 Екоосвіта та формування екологічної свідомості.
2.3.1 Громада дружня до дітей.
2.3.2 Залучення дітей та молоді до заходів та рішень, які стосуються роз- витку громади.
2.3.3 Налагодження співпраці із закладами вищої освіти для підтримки реалізації проєктів випускників.
2.3.4 Створення інтернет-платформи з інформацією про працевлаштування та практику
2.3.5 Проведення відкритих ярмарків вакансій.
2.3.6 Просування вінницьких навчальних закладів на цільові внутрішні та зовнішні регіони; робота з цільовими іноземними ринками.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ

Вінниця — університетське містечко. Об'єднання зусиль та ресурсів закладів вищої освіти міста, органів міської, регіональної та державної влади, підприємців сприятиме створенню інновацій, залученню інвестицій та грантів на наукову та креативну діяльність, підсилить імідж Вінниці як справжнього європейського міста та привабить ще більше талановитих та цікавих молодих людей та фахівців.

Перше робоче місце. Міська рада розробить та впровадить програму підтримки підприємців, які бажають надати випускникам професійно-технічних та вищих закладів освіти першу роботу.
ПРИОРИТЕТ 2
Інтегрована громада: якісні та доступні муніципальні послуги для всіх
МЕТА:

Підвищення якості та розширення спектру доступних послуг для всіх мешканців громади незалежно від місця проживання..
ЦІЛІ:

2.4 Взаємодія та спільна відповідальність громадянського суспільства та влади
2.5 Відкрита громада
ПРИОРИТЕТ 3
Муніципальні інвестиції
МЕТА:

Сучасна інфраструктура для життя, ведення бізнесу, туризму, сполучення із зовнішнім світом.
ЦІЛІ:

3.1 Інвестиції в заклади муніципальної інфраструктури
2.4.1 Піклування про людей поважного віку та їх інтеграція в активне життя громади.
2.4.2 Підтримка людей, які опинились в кризових ситуаціях (безхатьки, жертви торгівлі людьми, постраждалі від домашнього насильства та їх діти).
2.4.3 Сприяння освіті протягом життя, громадянська освіта.
2.4.4 Посилення та подальше застосування інструментів впливу громадян на прийняття рішень та підтримки їх ініціатив.
2.4.5 Підтримка організаційної спроможності та ініціатив інститутів громадянського суспільства,
2.4.6 Посилення спеціалізації інститутів громадянського суспільства для надання послуг.
2.5.1 Налагодження міжмуніципального співробітництва з сусідніми громадами
2.5.2. Реалізації потенціалу Вінниці як центру регіону
2.5.3 Налагодження співробітництва з органами державної влади та муніципалітетами на національному рівні.
2.5.4 Підтримка та розширення міжнародної співпраці.
Заходи/Проєкти
3.1.1 Оновлена інфраструктура медичної допомоги первинної та вторинної ланок.
3.1.2 Доступний та комфортний освітній простір.
3.1.3 Сучасна інфраструктура закладів культури.
3.1.4 Доступна та якісна спортивна інфраструктура для фізичної активності та спорту.
3.1.5 Муніципальні заклади для людей, які опинились в складних життєвих обставинах. 3.1.6 Інфраструктура для муніципальної цифровізації.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ

Європейський дім. Місто сприяє розбудові мультифункціонального культурно-мистецького, освітнього та ділового центру з метою проведення масштабних заходів.
ПРИОРИТЕТ 3
Муніципальні інвестиції
МЕТА:

Сучасна інфраструктура для життя, ведення бізнесу, туризму, сполучення із зовнішнім світом.
ЦІЛІ:

3.2 Інвестиції в розвиток об'єктів інфраструктури підтримки бізнесу та туризму
3.3.Забезпечення доступу до якісної питної води
3.4 Централізований збір та очищення стоків
Заходи/Проєкти
3.2.1 Розвиток об'єктів інфраструктури для підтримки бізнесу.
3.2.2 Ревіталізація занедбаних територій колишніх промислових підприємств.
3.2.3 Розвиток інфраструктури для туризму.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ

Вінницький інноваційно-технологічний парк "Кристал". Місто створить середовище для започаткування та підтримки бізнесу, його комунікації з науковою та освітньою сферами міста, а також продукування нових підходів у бізнесових процесах, виробництві та наданні послуг.

Міжнародний аеропорт Вінниця. Перетворення аеропорту у транспортний вузел загальнонаціонального значення, який надає послуги як пасажирських перевезень, так і вантажних перевезень.

Індустріальні парки. Громада забезпечує необхідною інфраструктурою індустріальні парки та спрощує її використання для наявного бізнесу та потенційних інвесторів, а також сприяє розвитку якісних офісних сервісів (офісів класу А)

Логістичний хаб. Місто забезпечить розвиток якісної та зручної логістичної інфраструктури для місцевого та регіонального бізнесу, яка концентрується в одному місці та надає широкий спектр сучасних логістичних сервісів. На території логістичного хабу також будуть створені умови для проведення масштабних виставкових подій.

3.3.1 Модернізація та розвиток систем водопостачання.
3.3.2 Будівництво мереж водопроводу в мікрорайонах приватної забудови.
3.3.3 Диверсифікація джерел водопостачання.
3.3.4 Дослідження та моніторинг якості води, джерел водопостачання, запасів та потреб.
3.4.1 Модернізація систем каналізування із застосуванням сучасних технологій.
3.4.2 Каналізування приватного сектору.
3.4.3 Організація системного поводження з рідкими побутовими відходами (в місцях, де централізоване каналізування відсутнє).
ПРИОРИТЕТ 3
Муніципальні інвестиції
МЕТА:

Сучасна інфраструктура для життя, ведення бізнесу, туризму, сполучення із зовнішнім світом.
ЦІЛІ:

3.5 Удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, в т.ч. небезпечними
3.6 Енергозаощадження та відновлювальна енергетика
3.7 Стала міська мобільність та доступні транспортні послуги
Заходи/Проєкти
3.5.1 Будівництво та запуск сміттєпереробного комплексу.
3.5.2 Рекультивація міського полігону після завершення експлуатації з подальшим його використанням у якості джерела альтернативної енергетики.
3.5.3 Впровадження роздільного збору побутових відходів.
3.5.4 Організація системи вивезення побутових відходів.
3.5.5 Подальше впровадження заходів із поглибленого сортування, переробки та вторинного використання відходів.
3.5.6 Дослідження та рекультивація промислових відходів на території колишніх підприємств («Хімпром», «Термінал», «Ореол»).
3.6.1 Оптимізація/зменшення споживання енергоресурсів житловим фондом та закладами бюджетної сфери.
3.6.2 Запровадження Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року.
3.6.3 Дослідження використання альтернативних джерел енергії для автономізації енергопостачання.
3.6.4 Підвищення ефективності комунальних підприємств.
3.7.1 Будівництво та капітальний ремонт дорожнього покриття
3.7.2 Комплексна реконструкція вулиць та розвиток вуличної інфраструктури
3.7.3 Підвищення якості транспортних зв'язків у громаді
3.7.4 Розширення велосипедної мережі.
3.7.5 Впорядкування процесів паркування у громаді.
3.7.6 Розробка та реалізація концепції сталої міської мобільності.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Вінницька Миля. Комплексний підхід до формування якісно нового вуличного просто-
ру вздовж проспекту Коцюбинського і території, прилеглої до Заліз-
ничного вокзалу.

Шляхопровід Янгеля-Ватутіна. Будівництво мостового переходу через залізницю, що покращить
сполучення між окремими районами міста та створить альтернатив-
ний транспортний коридор між віддаленими районами на сході гро-
мади.
ПРИОРИТЕТ 4
Зелена економіка та СМАРТ спеціалізація
МЕТА:

розвиток сучасної економіки, націленої на:
• зростання конкурентоспроможного бізнесу;
• створення якісних високооплачуваних робочих місць;
• зменшення негативного впливу бізнесу на навколишнє середовище.
ЦІЛІ:

4.1 Розвинутий сталий та соціально відповідальний бізнес
4.2 Економічне зростання через інновації
Заходи/Проєкти
4.1.1 Розробка стандарту "Бізнес сталого розвитку Вінниці" для місцевого бізнесу
4.1.2 Промоція міста як відповідального бізнес партнера
4.1.3 Співпраця з науковим сектором в галузі розвитку інновацій
4.1.4 Розвиток міжнародної економічної співпраці, розширення кола потенційних стратегічних партнерів
4.1.5 Формування місцевого регуляторного поля, спрямованого на підтримку малого та середнього підприємництва та розвиток економічної конкуренції
4.2.1 Дослідження ніш.
4.2.2 Підтримка руху створення різних форм об'єднань
4.2.3 Розвиток нових підходів, що посилюють тісну співпрацю науковців та бізнесу
4.2.4 Членство в асоціаціях, європейських партнерствах, майданчиках, ініціативах
4.2.5 Розвиток високопродуктивного сільського господарства.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ

Агрохаб. Створення агрохабу на базі Вінницького національного аграрного
університету для організації університетських та наукових обмінів та
розробки освітньої програми — сільське господарство/ аграрна про-
мисловість, посилення співробітництва між університетом, наукови-
ми закладами та аграрними підприємствами.

Агрокластер. Створення агрокластеру по розробці біопродукції у співпраці з клю-
човими стейкхолднрами регіону.

ІТ кластер. Створення ІТ кластеру з агропродовольчою спеціалізацією.
ПРИОРИТЕТ 4
Зелена економіка та СМАРТ спеціалізація
МЕТА:

розвиток сучасної економіки, націленої на:
• зростання конкурентоспроможного бізнесу;
• створення якісних високооплачуваних робочих місць;
• зменшення негативного впливу бізнесу на навколишнє середовище.
ЦІЛІ:

4.3 Перехід до зеленої економіки
Заходи/Проєкти
4.3.1 Розробка Плану переходу до зеленої економіки
4.3.2 Запровадження інструментів зеленого економічного зростання
4.3.3 Кластеризація зелених компаній.
4.3.4 Запровадження стратегії створення робочих місць з урахуванням переходу до зеленої економіки
4.3.5 Промоція зеленого сектору та виробництва та споживання задля сталого розвитку.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ:

Віртуальна зона для зеленого бізнесу. Консультування усіх зацікавлених, які шукають ресурси на місцевому, регіональному та міжнародному рівня

Вирощування зеленого бізнесу. Ініціативи Green Business Gardening targeted to the green sector — Economic gardening initiatives дають можливість місцевим підприємцям мати доступ до найновішої інформації про ринки, клієнтів, конкурентів, яку, як правило, можуть дозволити собі тільки великі компанії:

• Бізнес консультанти
• Індивідуальні бізнес дослідження
• Інформація про тенденції ринку та галузі
• Аналіз та ідентифікація клієнтів
• Маркетингові ресурси
• Галузеві тенденції / прогнози, фінансова інформація про бізнес
ПРИОРИТЕТ 5
Доступне, безпечне та екологічно чисте середовище
МЕТА:

Формування блакитної інфраструктури, зелених коридорів та компактних і доступних просторів
ЦІЛІ:

5.1 Зелене місто
5.2 Поліпшений екологічний стан Південного Бугу, малих річок та інших водойм
5.3 Трансформація простору
Заходи/Проєкти
5.1.1 Розробка та реалізація концепції озеленення (зелені каркаси та коридори).
5.1.2 Формування екологічної мережі/мережі блакитно-зеленої інфраструктури
5.1.3 Доповнення існуючої мережі природно-заповідного фонду, її охорона та використання в туристичних, рекреаційних та освітніх цілях.
5.1.4 Створення ширшої рекреаційних зон та дитячих майданчиків.
5.1.5 Інтегрована система моніторингу стану атмосферного повітря, якості води, забруднення ґрунтів.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ

Реконструкція Центрального парку як основного простору для дозвілля жителів та гостей міста та його поєднання з Європейською площею пішохідною вулицею М. Грушевського.

5.2.1 Очищення Південного Бугу та його прибережних зон.
5.2.2 Лідерство у співпраці з регіонами басейну річки Південний Буг по відновленню річки.
5.2.3 Очищення водойм громади.
5.2.4 Підвищення культури водокористування.
5.3.1 Посилення зв'язку та розвиток територій вздовж Немирівського та Турбівського шосе.
5.3.2 Формування поліфункціональних зон (логістичні, складські, торговельні функції та супутні сервіси).
5.3.3 Стримування забудови території на північно-східній околиці м. Вінниця.
5.3.4 Збільшення комфортних та цілісних публічних просторів як точок взаємодії громади.
5.3.5 Трансформація дворів та прибудинкових територій як локальних публічних просторів.
5.3.6 Створення доступних просторів вздовж водойм міста.
ПРИОРИТЕТ 5
Доступне, безпечне та екологічно чисте середовище
МЕТА:

Формування блакитної інфраструктури, зелених коридорів та компактних і доступних просторів
ЦІЛІ:

5.4 Синхронізоване просторове планування
ПРИОРИТЕТ 6
Пульсуюче місто
МЕТА:

Перетворення Вінниці у сучасний, динамічний, культурно-діловий центр.
ЦІЛІ:

6.1 Центр міської культури сучасної України
6.2 Сталий Туризм
Заходи/Проєкти
5.4.1 Розробка та гармонізація документації просторового планування громади
5.4.2 Розробка політики зонування міста зі створенням зон з пріоритетними функціями.

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРОЕКТ

Розробка інтегрованої концепції розвитку історичного центру Вінниці (середмістя). Центральна частина міста з прилеглими територіями мають унікальні функції, які є значимими для всієї громади: історичні, культурні, ділові, транспортні, рекреаційні, туристичні. Місто розробить стратегічне бачення розвитку Центру для збереження та підсилення цих функцій та цінностей.

6.1.1 Вільний доступ до історії, мистецтва та творчості для всіх соціальних груп
6.1.2 Підтримка культурних та креативних ініціатив, які посилюють ідентичність різних частин громади
6.1.3 Збереження та популяризація нематеріальної спадщини.
6.1.4 Актуалізація історичної спадщини громади та її популяризація шляхом сучасних технологій.
6.1.5 Залучення місцевих колекціонерів до активної експозиційної та просвітницької діяльності.
6.1.6 Розвиток креативних ініціатив та індустрій.
6.1.7 Збереження та актуалізація архітектурних та археологічних об'єктів.
6.2.1 Створення системи просування туристичних продуктів.
6.2.2 Промоція громади (маркетинг та бренд).
6.2.3 Створення єдиної мережі туристично-інформаційних центрів.
6.2.4 Підвищення якості сервісу в сфері гостинності.
СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 1.
ЦИФРОВІЗАЦІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
Вінниця має успішний досвід самоврядування, шість років поспіль тримає першість в Україні в комфортності життя, займає
лідируючі позиції в цілій низці рейтингів, які оцінюють прозорість та якість муніципального управління. Використання цифрових технологій у місті буде і в подальшому спрямоване на підвищення якості і прозорості прийняття управлінських рішень, високий рівень координації діяльності усіх муніципальних служб, оперативність реагування служб, відповідальних за громадську безпеку та повсякденну життєдіяльність громади, зручність та доступність сервісів та послуг, постійний діалог з мешканцями і участь громадян у прийнятті рішень.

Вінниця поступово перейде до повноцінного впровадження концепції Smart City – впровадження цифрових, інноваційних, інтелектуальних технологій, моделей, стратегій, продуктів та сервісів у різних сферах діяльності громади.

МЕТА: Підвищити ефективність та доступність муніципальних послуг, якості муніципального управління, посилення
громадської участі в прийнятті рішень.

ЦІЛЬ 1.1 Цифрова трансформація муніципального управління

Підвищення якості муніципального управління в нинішньому світі передбачає розбудову цифрової інфраструктури, в якій
поєднані належне технічне і програмне забезпечення, інформаційні, аналітичні та інтелектуальні технології, забезпечено
якісний і надійний зв'язок, цифровізацію усіх управлінських процесів, використання сучасних технологій для підвищення
ефективності роботи галузей. Вінниця зберігатиме позиції одного з лідерів у цифровізації муніципального управління серед міст України.

ЗАХОДИ

1.1.1 Трансформація процесів управління містом, що базуються на цифрових даних. Цифровізація процесів управління вимагає розробки і налагодження процесів та збір, аналіз і постійне оновлення даних. Для цього необхідно провести повну інвентаризацію та оцифрування мереж, розробити цифрові системи для відслідковування їх функціонування, моделювання їх розширення, та швидкого реагування у разі поломок.

1.1.2 Цифровізація управління галузей. Вінницька громада продовжить вдосконалювати існуючі інструменти цифровізації управління у сфері освіти, культури, соціальної політики, охорони здоров'я, охорони довкілля, транспорту, безпеки, впроваджувати нові засоби, розширюватиме їхню дію на всю громаду. Передбачається розвиток системи відеоспостереження, засобів відеоаналітики, Ситуаційного центру.

1.1.3 Цифровізація управління комунальних підприємств.

1.1.4. Створення платформи для співпраці агентів цифрових змін. До пошуку рішень для міських викликів та підвищення якості муніципального управління мають залучатися вищі навчальні заклади, технологічні компанії та експерти. Місто має стати майданчиком для тестування та розробки сервісів, продуктів, послуг та їх безпеки для науковців, розробників та бізнесу.

1.1.5 Навчання фахівців організацій публічного управління та комунальних підприємств цифрових компетенцій, залучення кваліфікованих фахівців. Цифровізація процесів управління галузями міста вимагає цифрових компетенцій посадовців місцевого самоврядування, вчителів, лікарів, працівників соціальної сфери тощо. Цифрова грамотність визнана ЄС однією з 8 ключових компетенцій для повноцінного життя та діяльності.

ІНДИКАТОРИ

• Порівняльна динаміка цифровізації по галузям і комунальним підприємствам
• Рівень цифрової грамотності працівників муніципалітету і жителів громади (Див. Рамка цифрової грамотності ЄС
DigComp 2.0)

ЦІЛЬ 1.2 Сервіси та послуги громадянам

Вінниця прагне надавати своїм громадянам актуальні, доступні та ефективні сервіси. Розвиток порталів електронних адміністративних, соціальних та інших послуг, надання пріоритетних послуг онлайн, реалізація доступу до цифрових ресурсів
різноманітної тематики для задоволення актуальних потреб громадян та бізнесу, публікація відкритих даних та сприяння їх застосуванню розширять можливості громади в отриманні переваг цифрової сфери, зроблять процеси отримання послуг більш зручними та оперативними.

ЗАХОДИ

1.2.1 Розвиток електронних адміністративних та соціальних послуг. Місто розширюватиме спектр і підвищуватиме зручність, швидкість та доступність муніципальних сервісів та послуг для мешканців усіх територій об'єднаної громади, які можна отримати онлайн.

1.2.2 Створення та розвиток нових електронних сервісів. Буде продовжена робота по впровадженню муніципальної картки вінничанина – безконтактна смарт-картка, яка є інструментом для використання сервісів мешканцями громади – та карти гостя міста.

1.2.3 Розбудова сервісів, які базуються на геоінформаційних технологіях, адаптація їх під потреби громадян.

1.2.4 Розвиток відкритих даних. Розвиток відкритих даних сприятиме підвищенню відкритості, прозорості та ефективності роботи органів влади, стане інструментом для досліджень та впровадження суспільно-корисних проєктів

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРОЄКТ

Запровадження та розширення сучасних геоінформаційних систем. Об'єднання просторових та соціально-економічних даних у графічному форматі та постійне їх оновлення, моделювання на їхній основі сценаріїв просторового розвитку, забезпечення доступу для широкої громадськості до візуальної інформації змін у просторі та їхнього впливу на соціально-економічний стан певного мікрорайону чи території всієї громади.

ІНДИКАТОРИ

• Рівень задоволеності мешканців муніципальними послугами, отриманими онлайн.
• Частка мешканців, які користуються цифровими послугами.

ЦІЛЬ 1.3 Цифрова участь та поінформованість

Важливим напрямком цифрової трансформації орієнтованого на громадян муніципального управління є виявлення і реалізація шляхів ефективної конструктивної взаємодії з громадою та бізнесом. У першу чергу, це розвиток цифрової системи комплексного інформування, засобів діалогу та зворотнього зв'язку, інструментів електронної партисипації.

ЗАХОДИ

1.3.1 Розвиток і постійна модернізація зовнішньогопорталу міської ради як основи для забезпечення високого рівня поінформованості населення про діяльність влади та її підконтрольності, зручності отримання необхідних відомостей, послуг та сервісів, продуктивного діалогу та співпраці з владою, залучення громадян до співучасті в місцевому управлінні.

1.3.2 Підтримка роботи та розширення інструментів е-демократії. Вінниця збільшуватиме ефективність роботи наявних інструментів електронної демократії – електронні петиції, звернення громадян, онлайн-опитування, бюджет участі, та
створюватиме нові.

1.3.3 Цифровізація систем інформування та взаємодії з мешканцями (сайти, боти, соціальні мережі, електронні кабінети). Місто розроблятиме клієнтоорієнтовані цифрові сервіси, направлені на таргетоване інформування мешканців, туристів, інвесторів та усіх зацікавлених про пропозиції, послуги, події, надзвичайні ситуації, враховуючи той факт, що сучасні користувачі переважно отримують інформацію з мобільних пристроїв та їхніх сервісів, соціальних мереж, через месенджери тощо.

ІНДИКАТОРИ

• кількість користувачів інструментами електронної демократії
• кількість користувачів цифрових засобів взаємодії з мешканцями
СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 2.
ІНТЕГРОВАНА ГРОМАДА: ЯКІСНІ ТА ДОСТУПНІ МУНІЦИПАЛЬНІ
ПОСЛУГИ ДЛЯ ВСІХ
Надання якісних та доступних муніципальних послуг – основна функція муніципалітету, від ефективності виконання якої залежить якість життя громадян та їх довіра до органів місцевого самоврядування. Постійне підвищення рівня задоволеності мешканців громади медичними, освітніми, соціальними та іншими послугами було і має залишитись на майбутнє одним з стратегічних пріоритетів для Вінниці.

У новоутвореній об'єднаній громаді одним з важливих завдань має стати забезпечення високих стандартів надання муніципальних послуг на всій території громади. Вінниця прагне утверджуватися як сильна громада і в новому десятилітті вона має ще активніше залучати своїх мешканців різного віку і різних категорій до активного громадського життя, прийняття рішень, спільної реалізації соціально-значимих проєктів, заохочувати спільну соціальну відповідальність і взаємну підтримку, сприяти розвитку і активній ролі інститутів громадянського суспільства.

Вінниця має постійно врахувати нові виклики і відслідковувати нові тренди, впроваджувати кращі практики та нові технології надання послуг, обмінюватись досвідом і реалізовувати спільні проєкти з іншими містами регіону, України та світу. В умовах децентралізації вона має реалізувати свій лідерський потенціал як центру регіону, узгоджуючи стратегію власного розвитку з стратегією розвитку Вінниччини і всіх її громад.

МЕТА: Підвищення якості та розширення спектру доступних муніципальних послуг для всіх мешканців громади незалежно від місця проживання.

ЦІЛЬ 2.1 Здорова громада

Підвищення якості медичного обслуговування – один з найбільш затребуваних в громаді напрямок змін на найближчі роки. Це завдання може бути вирішене тільки спільними зусиллями органів місцевого самоврядування і держави, між якими в умовах децентралізації і реформування системи охорони здоров'я розподіляється відповідальність за різні рівні надання медичної допомоги.

Головною зоною відповідальності і відповідно пріоритетним напрямком зусиль міста має стати забезпечення ефективності роботи закладів первинного рівня – центрів первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, які після першого етапу реформи передані у відання міста і які приймають на себе основне навантаження звернень по медичну допомогу. Громада має інтегрувати заклади первинної ланки приєднаних сільських територій в єдину систему надання медичної допомоги мешканцям. Одночасно має бути активізована робота по профілактиці і ранній діагностиці захворювань, а також формування відповідального ставлення громадян до власного здоров'я.

Місто також сприятиме розвитку закладів вторинної (спеціалізованої), а також розташованих на території міста закладів
обласного та державного підпорядкування, які є надавачами третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, інтеграції їх в єдину систему надання якісних медичних послуг мешканцям міста. Спільно з ними мають реалізовуватись програми охорони материнства і дитинства, профілактики і лікування найбільш поширених і небезпечних захворювань, зокрема серцево-судинних і онкологічних.

Такі спільні програми мають реалізовуватись також для протидії таким загрозам, як епідемія COVID-19, у забезпеченні яких місто бере активну участь.

ЗАХОДИ

2.1.1 Доступна та якісна медична допомога первинної та вторинної ланок. Місто створюватиме умови для отримання мешканцями якісної та доступної медичної допомоги для всіх членів громади, незалежно від місця проживання. Громадяни повинні можливість безперешкодно вибирати свого сімейного лікаря, користуватися електронним кабінетом пацієнта з доступом до інформації про стан здоров'я, медичні огляди, призначені ліки.

Має бути забезпечена висока якість тих послуг, які відносяться до пакету первинної медичної допомоги, а це такі послуги: діагностика та лікування найбільш поширених захворювань, «доступні ліки» (для окремих захворювань) та вакцинація, ведення неускладненої вагітності та паліативна допомога, невідкладна допомога та отримання довідок. Також має бути забезпечений доступ до базових аналізів та досліджень, ефективна робота комунальної мережі спеціалізованих закладів вторинної ланки.

2.1.2 Налагодження взаємодії та співпраці із закладами обласного та державного підпорядкування, які надають медичні послуги на третинному рівні. Така взаємодія має базуватись на зрозумілому та ефективно функціонуючому алгоритмі отримання медичних послуг для кожного мешканця.

2.1.3 Розвиток муніципальної страхової медицини та взаємодія з приватними медичними закладами. Муніципальна страхова медицина розширюватиме портфель продуктів добровільного страхування життя та здоров'я.

2.1.4 Забезпечення медичних закладів кваліфікованим та клієнтоорієнтованим медперсоналом. Організація роботи та оснащення закладів охорони здоров'я, умови праці та навчання плануванню, клієнтоорієнтованості та інформаційно-комунікаційним технологіям у сфері медицини мають створити привабливі умови для роботи існуючих спеціалістів та залучення кваліфікованих фахівців та випускників медичних закладів освіти до роботи в медичних закладах об'єднаної громади.

2.1.5 Сприяння свідомому ставленню громадян до власного життя та здоров'я та фізичної активності.

ІНДИКАТОРИ

• задоволеність мешканців медичними послугами громади
• охоплення мешканців медичним страхуванням (кількість застрахованих осіб на 1000 мешканців)
• динаміка показників захворюваності і тривалості життя

ЦІЛЬ 2.2 Якісна та інклюзивна освіта, посилення зв'язку системи освіти з потребами бізнесу

Громада прагне створити якісне, відкрите, цікаве та насичене освітнє середовище, в якому головними учасниками є передусім діти, вчителі та вихователі, важливими учасниками є батьки та адміністратори галузі освіти, підприємці та громадські організації. З цією метою муніципальні заклади дошкільної та шкільної освіти мають також налагодити ефективну взаємодію з громадськими та приватними закладами та ініціативами.

Велика увага має приділятись вчителям та вихователям – їх навчанню, організації та умовам праці, підвищенню кваліфікації. Вчитель має стати однією з професій, яка користується найбільшою повагою у Вінницькій громаді.

Заклади освіти мають не тільки дати учням якісні знання, але й допомогти їм зорієнтуватись у своїх життєвих цілях та професійних прагненнях, зрозуміти, що таке ринок праці та як виглядає робоче місце обраної спеціальності чи спеціальностей. Для цього місто вестиме постійний діалог з підприємствами, професійними та вищими закладами освіти, сприятиме запровадженню дуальної освіти.

Громада має забезпечити високу якість роботи дитячих садочків та шкіл, на всій своїй території, врахувати вимоги інклюзивності для інтеграції дітей з інвалідністю у загальний освітній простір.

ЗАХОДИ


2.2.1 Забезпечення закладів освіти кваліфікованими кадрами. Організація роботи та оснащення освітніх закладів, умови праці та навчання сучасним компетенціям мають бути спрямовані на створення привабливих умов для існуючих спеціалістів та залучення випускників педагогічних навчальних закладів до роботи в закладах освіти об'єднаної громади.

2.2.2 Оновлення дидактичних матеріалів та обладнання для забезпечення високої якості надання освітніх послуг кожним освітнім закладом на території громади.

2.2.3 Проведення тематичних освітніх заходів для поширення нових методик та технологій в освіті. Місто сприятиме організації освітніх заходів із залученням освітніх фахівців, організацій та підприємств з поза меж міста як для підвищення кваліфікації спеціалістів усіх рівнів освіти, так і для загального просвітництва мешканців громади.

2.2.4 Створення умов для безперешкодного включення дітей з інвалідністю в освітній процес.

2.2.5 Професійна орієнтація та розвиток адекватної робочої практики. Особливу увагу заклади освіти приділятимуть тому, щоб допомагати учням зорієнтуватись у своїх життєвих цілях та професійних прагненнях.

2.2.6 Екоосвіта та формування екологічної свідомості. Громада, як і решта світу, стоїть перед викликом зміни клімату, спровокованим діяльністю людини. Вінницька громада має власні виклики, пов'язані із забрудненими водоймами та ґрунтом, шумовим забрудненням, поводженням з побутовими та рідкими відходами. На значну кількість викликів можна відреагувати зміною ставлення мешканців до довкілля та посиленням усвідомлення впливу особистої діяльності на середовище усієї громади. Екоосвіта в громаді має розпочинатися з малих років і стати важливим елементом освітнього простору.

ІНДИКАТОРИ

• рівень задоволеності громадян системою шкільної освіти громади
• кількість учнів, які пройшли муніципальну програму профорієнтації

ЦІЛЬ 2.3 Піклування про дітей та самореалізація молоді

Місто буде прагнути до створення безпечних та комфортних умов для розвитку та самореалізації дітей та молоді, незалежно від походження, сімейного стану, рівня доходів їхніх сімей, місця проживання, стану здоров'я, активно долучати їх до прийняття рішень, важливих для життя громади.

Розвиток і благополучне життя дітей – один з головних пріоритетів Вінницької громади, яка дотримується стандартів громади, дружньої до дітей. Відповідальність за дітей та молодих людей, проявлятиметься в тому, що громада створюватиме їм умови на своїй території для розвитку, самопізнання та реалізації. Особливу увагу громада приділятиме турботі про молодих матерів та батьків, даючи їм захист та впевненість, що про їх дітей потурбуються, у тому числі поки вони на роботі.

Усім дітям, які опинились без батьків через їх загибель чи антисоціальну поведінку, громада має допомогти знайти сім'ю та виховуватись в родині, надати їм підтримку, коли вони досягають повноліття.

Підтримка можливостей самореалізації молоді виражатиметься в забезпеченні участі молоді в активному житті громади,
підтримці її проєктів та створенні умов для працевлаштування і реалізовуватиметься в тісній співпраці з університетами і
підприємствами міста.

ЗАХОДИ

2.3.1 Громада дружня до дітей. У громаді має стати нормою, коли дорослі доброзичливо та з повагою ставляться одне до одного та до прав дітей і молоді незалежно від їхньої спроможності чи соціального стану і не дозволяють іншим порушувати права дітей. Громада берегтиме право дитини на сімейне виховання та допомагатиме сім'ям у скруті зберегти це право. Діти мають бути поінформовані про свої права і мати до кого звернутись у складних життєвих обставинах.

2.3.2 Залучення дітей та молоді до заходів та рішень, які стосуються розвитку громади. Органи влади, установи, організації розширюватимуть практику залучення дітей та молодих людей до планування, особливо, якщо саме діти та молоді люди є безпосередніми бенефіціарами, отримувачами вигод від стратегій, програм, заходів.

2.3.3 Налагодження співпраці із закладами вищої освіти для підтримки реалізації проєктів випускників. Талановиті випускники закладів вищої освіти, молоді люди, які мають успішні результати наукових досліджень, розробили стартап, чи мають вигідну бізнес-ідею мають отримувати підтримку від міста в продовженні досліджень, розвитку стартапу чи реалізаціях бізнес-ідей.

2.3.4 Створення інтернет-платформи з інформацією про працевлаштування та практику, на якій мешканці міста та передусім молоді люди могли б знайти інформацію про працевлаштування, аналітику про ринок праці міста, середню зарплату, зарплати за галузями, тощо.

2.3.5 Проведення відкритих ярмарків вакансій. Щорічно проводитиметься загальноміський ярмарок вакансій, який відвідують не тільки шукачі роботи, але й школярі, які знайомляться з професіями, компаніями, вимогами до кандидатів, тим самим мотивуючись до навчання та роботи в певній галузі.

2.3.6 Просування вінницьких навчальних закладів на цільові внутрішні та зовнішні регіони; робота з цільовими іноземними ринками.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Вінниця – університетське містечко. Об'єднання зусиль та ресурсів закладів вищої освіти міста, органів міської, регіональної та державної влади, підприємців сприятиме створенню інновацій, залученню інвестицій та грантів на наукову та креативну діяльність, підсилить імідж Вінниці як справжнього європейського міста та привабить ще більше талановитих та цікавих молодих людей та фахівців.

Перше робоче місце. Міська рада розробить та впровадить програму підтримки підприємців, які бажають надати випускникам професійно-технічних та вищих закладів освіти першу роботу.

ІНДИКАТОРИ

• Частка дітей, які виховуються поза сім'ями
• Кількість рішень муніципалітету, до прийняття яких залучені діти та молодь
• Кількість вінницьких абітурієнтів, які вступили в заклади вищої освіти
• Частка випускників, у яких перше робоче місце пов'язано з університетським фахом

ЦІЛЬ 2.4 Взаємодія та спільна відповідальність громадянського суспільства та влади

Місто прагнутиме до створення середовища, що підтримує людей, які потребують особливої уваги, сприяє інтеграції в активне життя людей поважного віку, допомагає швидко реінтегруватися у суспільство людям, які опинилися в складних обставинах. Забезпечення цього є спільною відповідальністю влади і громадянського суспільства.

Місто заохочуватиме громадян дбати про своїх близьких, сусідів у підїзді, дворі чи на вулиці, загалом про громаду, оскільки загальний добробут впливає на добробут кожного, сприятиме посиленню ролі та спроможності інститутів громадянського суспільства у наданні соціальних послуг різним групам населення.

ЗАХОДИ

2.4.1 Піклування про людей поважного віку та їх інтеграція в активне життя громади. Тенденція старіючого населення притаманна і Вінницькій громаді. Люди поважного віку, мають отримувати не тільки допомогу, але й можливості комфортного дозвілля через публічні простори та клуби за інтересами, заохочення долучатись до соціальних активностей, догляду за дітьми, менторства
тощо. Громада також розвиватиме приватні чи муніципальні заклади по догляду за людьми срібного віку.

2.4.2 Підтримка людей, які опинились в кризових ситуаціях (безхатьки, жертви торгівлі людьми, постраждалі від домашнього насильства та їхні діти). Муніципалітетом спільно з інститутами громадянського суспільства має бути розвинута система послуг для людей, які опиняються в кризових ситуаціях, або їхніх близьких, які допомогли б їм отримати базову психологічну, медичну,
матеріальну, організаційну допомогу, пережити лихо і зробити наступний крок у житті.

2.4.3 Сприяння освіті протягом життя, громадянська освіта. Місто створюватиме та підтримуватиме муніципальні, громадські, приватні ініціативи, що сприяють освіті протягом життя та підвищенню громадянської свідомості в усіх куточках громади. Місто підтримуватиме розвиток креативних просторів, де люди зустрічаються та навчаються найрізноманітнішим речам, розвиватиме
цифрову систему освіти протягом життя, яка має допомогти людині будь-якого віку та вмінь легко зорієнтуватись в освітніх послугах, що надаються муніципальними, організаціями громадянського суспільства чи підприємцями.

2.4.4 Посилення та подальше застосування інструментів впливу громадян на прийняття рішень та підтримки їхніх ініціатив. Вінницька громада розвиватиме ефективні інструменти (Бюджет громадських ініціатив, електронні петиції, громадські слухання, громадські експертизи, місцеві ініціативи тощо), якими жителі громади можуть скористатися для впливу на прийняття рішень,
підвищувати інформованість про такі інструменти, зокрема для залучення ресурсів громади на реалізацію локальних проєктів у мікрорайонах.

2.4.5 Підтримка організаційної спроможності та ініціатив інститутів громадянського суспільства, сприяння комунікації між організаціями, які належать до ІГС, організацій з органами влади та підприємцями.

2.4.6 Посилення спеціалізації інститутів громадянського суспільства для надання послуг. Місто розширюватиме практику делегування своїх повноважень у наданні спеціалізованих послуг інститутам громадянського суспільства, сприятиме розвитку їх спроможності задовольняти потреби різних соціальних, культурних, вікових груп.

ІНДИКАТОРИ

• Кількість людей, охоплених заходами соціальної підтримки
• обсяг проєктів, реалізованних в якості громадських ініціатив
• кількість осіб, охоплених послугами ІГС

ЦІЛЬ 2.5 Відкрита громада

Щоб бути дійсно сучасним містом, підвищувати якість муніципальних послуг на основі кращих практик Вінниця має бути глибоко інтегрованою в локальний, регіональний, національний та міжнародний контекст. Місто вже довгий час показує приклад врядування та забезпечення комфортності в Україні, є відкритим для ідей, інновацій, інвестицій з інших українських та європейських міст. В умовах децентралізації ця взаємодія має стати ще більш інтенсивною. Громада має уважно слідкувати за міжнародними тенденціями розвитку економіки, захисту довкілля, соціальними трендами, долучатись до міжнародних ініціатив міст, підтримувати зв'язки з тими партнерами та міжнародними організаціями, які зацікавлені в реалізації спільних проєктів.

Громада має повноцінно реалізувати свій потенціал центру регіону та розвивати тісні зв'язки з іншими громадами, узгоджуючи інтереси та знаходячи спільні вигоди

ЗАХОДИ

2.5.1 Налагодження міжмуніципального співробітництва з сусідніми громадами. Вінниця дбатиме про налагодження співпраці з сусідніми громадами, узгоджуватиме з ними плани соціально-економічного та просторового розвитку, буде реалізовувати спільні стратегічні проєкти, направлені на захист довкілля, підвищення добробуту, покращення мобільності громадян.

2.5.2. Реалізації потенціалу Вінниці як центру регіону. Успішна Вінниця має стати центром успішної Вінниччини. Поширення в регіоні кращих практик Вінниці, реалізації спільних інтересів громад регіону, впровадження спільних проєктів, які сприяють розвитку не тільки вінницької громади, але й регіону в цілому, потребуватимуть нового рівня співпраці як з органами влади на обласному рівні, так і з усіма громадами регіону. Така співпраця набуває особливої актуальності в умовах децентралізації, яка
надає органам місцевого самоврядування на рівні громад і областей нові можливості і повноваження.

2.5.3 Налагодження співробітництва з органами державної влади та муніципалітетами на національному рівні. Вінниця братиме активну участь в реалізації національних проєктів, впровадженні структурних реформ, обміні досвідом і напрацюванні нових практик спільно з іншими містами і разом відстоювати інтереси місцевого самоврядування.

2.5.4 Підтримка та розширення міжнародної співпраці. Вінницька громада продовжуватиме активно співпрацювати з міжнародними організаціями, містами-побратимами; розширюватиме членство в міжнародних асоціаціях з метою реалізації спільних проєктів, залучення успішних практик, партнерів, інвесторів, ресурсів технічної допомоги, спеціалістів. Громада активізує зв'язки з вінницькими діаспорами за кордоном.

ІНДИКАТОРИ

• Кількість реалізованих проєктів спільно з іншими громадами регіону
• Кількість і обсяг міжнародних проєктів, в яких громада бере участь
СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 3.
МУНІЦИПАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
Місто надає широкий спектр послуг у різноманітних сферах, і умовою для забезпечення їх якості є формування належних
інфраструктур. Мова йде про ті інфраструктури, які необхідні як для забезпечення базових потреб мешканців громади (соціальні, комунальні, транспортні послуги), так і надання послуг для саморозвитку та самореалізації, економічної активності та ведення бізнесу, туризму та комунікації всередині громади та із зовнішнім світом. Нові виклики у світі, який швидко змінюється, вимагають прискорення їх розвитку.

Однак громада сьогодні стикається з великим обсягом задач, які необхідно одночасно вирішувати, через те, що багато завдань по утриманню відповідних інфраструктур в належному стані та їх розбудові відповідно до зростаючих потреб мешканців тривалий час не вирішувались. Це було зумовлено браком повноважень самостійного прийняття рішень органами місцевого самоврядування в умовах надмірної централізації та обмеженістю доступних ресурсів, якими вони могли розпоряджатись для інвестування в її розвиток і модернізацію в інтересах громади, а також загальною економічною ситуацію.

У наступні роки необхідно ефективно використати нові можливості, які відкрила реформа децентралізації, для того щоб
Вінниця стала дійсно сучасним містом. При цьому має бути вирішена також проблема інтеграції приєднаних територій і забезпечення рівномірного розвитку інфраструктури в інтересах всіх мешканців об'єднаної громади.

МЕТА: сучасна інфраструктура для життя, ведення бізнесу, туризму, співпраці із зовнішнім світом.

ЦІЛЬ 3.1 Інвестиції в заклади муніципальної інфраструктури

Інвестиції в розвиток інфраструктури, яка уможливлює надання доступних та якісних муніципальних послуг – пріоритет для спрямування публічних фінансових ресурсів. Через брак муніципальних ресурсів до впровадження децентралізації, у наступні десять років мають бути виконані значні обсяги роботи по модернізації об'єктів муніципальної інфраструктури, їх приведення до сучасних стандартів та забезпечення сучасним обладнанням. При цьому будуть враховані також інтереси мешканців приєднаних територій. Має бути забезпечене ефективне і прозоре використання ресурсів, які будуть спрямовуватись на ці цілі, сучасне проєктування та належний контроль за якістю робіт.

ЗАХОДИ

3.1.1 Оновлена інфраструктура медичної допомоги первинної та вторинної ланок. З метою підвищення якості надання медичних послуг та підвищення готовності до викликів, пов'язаних з епідеміями, буде пріоритетно фінансуватись реконструкція і забезпечення сучасним обладнанням міських лікарень та інших закладів охорони здоров'я первинної та вторинної ланок.

3.1.2 Доступний та комфортний освітній простір. Буде продовжена реконструкція та термомодернізація закладів шкільної та дошкільної освіти, відкриття нових дитячих садків для повного задоволення потреби громади в закладах дошкільного виховання і ліквідації черги, споруджена ще одна нова сучасна школа

3.1.3 Сучасна інфраструктура закладів культури. Громада інвестуватиме ресурси в осучаснення міських закладів культури, забезпечення приміщеннями належної якості і забезпечення необхідними засобами для діяльності муніципальних творчих колективів, створення майданчиків для творчої активності дітей та молоді.

3.1.4 Доступна та якісна спортивна інфраструктура для фізичної активності та спорту. Громада щорічно спрямовуватиме кошти модернізації ключових спортивних об'єктів міста, міських ДЮСШ, спортивних стадіонів та басейнів шкіл міста, спортивних майданчиків у мікрорайонах міста.

3.1.5 Муніципальні заклади для людей, які опинились в складних життєвих обставинах. Буде розгорнута мережа профільних закладів, в яких місто надає кваліфіковані послуги та підтримку людям, які опинилися у складних умовах.

3.1.6 Інфраструктура для муніципальної цифровізації. Враховуючи сучасні тенденції розвитку інтернету та цифровізації, а також фокус громади на цифровій трансформації муніципального управління, місто інвестуватиме в необхідну інфраструктуру (засоби зберігання, обробки та передачі даних) для налагодження цих процесів та в безпеку їх функціонування (кібербезпека, захист персональних даних).

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Європейський дім. Місто сприяє розбудові мультифункціонального культурно-мистецького, освітнього та ділового центру з метою проведення масштабних заходів.

ІНДИКАТОРИ

• Рівень задоволеності мешканців громади станом муніципальної інфраструктури

ЦІЛЬ 3.2 Інвестиції в розвиток об'єктів інфраструктури підтримки бізнесу та туризму

Місто сприятиме розбудові базової інфраструктури, яка забезпечує надання комунальних та транспортних послуг для
розвитку економіки. Ця інфраструктура включає водопостачання та водовідведення, енерго-, тепло-, газопостачання,
супровідну логістику. Особливо актуальною вона є в індустріальних парках, оскільки вони розвиваються на неосвоєних територіях та потребують підведення різних мереж. Крім того, місто підтримуватиме в належному стані інфраструктуру браунфілдів (території, які використовуються частково або взагалі не використовуються), що є вагомим фактором для залучення бізнесу в їхню ревіталізацію.

Громада покращуватиме бізнесове середовище шляхом створення відповідних умов для полегшення започаткування та ведення бізнесу у важливих сферах економіки (зокрема в агросекторі, ІТ-сфері, туристичній сфері). Ці умови включають не лише спрощення процесів, але і створення фізичних об'єктів підтримки діяльності бізнесу.

ЗАХОДИ

3.2.1 Розвиток об'єктів інфраструктури для підтримки бізнесу. Місто залучатиме різні форми інвестування у модернізацію та розбудову інфраструктури, яка спрощує ведення бізнесу. Така інфраструктура включає офісні, складські приміщення, приміщення для проведення конференцій та інших масових заходів, наукові лабораторії та об'єкти, що забезпечують супутні сервіси.

3.2.2 Ревіталізація занедбаних територій колишніх промислових підприємств. Місто сформує цілісний підхід до ревіталізації браунфілдів, визначить потенційні об'єкти ревіталізації та залучатиме партнерів до їх трансформації.

3.2.3 Розвиток інфраструктури для туризму. Місто буде сприяти різним формам інвестування в туристичну сферу міста, яка потребує достатнього забезпечення необхідними інфраструктурними об'єктами для рекреації та дозвілля туристів та гостей міста, підтримки в належному стані туристично привабливих локацій і об'єктів.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Вінницький інноваційно-технологічний парк "Кристал". Місто створить середовище для започаткування та підтримки бізнесу, його комунікації з науковою та освітньою сферами міста, а також продукування нових підходів у бізнесових процесах, виробництві та наданні послуг.

Міжнародний аеропорт Вінниця. Перетворення аеропорту в транспортний вузол загальнонаціонального значення, який
надає послуги як пасажирських, так і вантажних перевезень.

Індустріальні парки. Громада забезпечує необхідною інфраструктурою індустріальні парки та спрощує її використання для наявного бізнесу та потенційних інвесторів, а також сприяє розвитку якісних офісних сервісів (офісів класу А)

Логістичний хаб.
Місто забезпечить розвиток якісної та зручної логістичної інфраструктури для місцевого та регіонального бізнесу, яка концентрується в одному місці та надає широкий спектр сучасних логістичних сервісів. На території логістичного хабу також будуть створені умови для проведення масштабних виставкових подій.

ІНДИКАТОРИ

• Обсяг інвестицій, залучених в економіку міста
• Кількість успішних стартапів
• Кількість створених в результаті інвестування нових робочих місць

ЦІЛЬ 3.3 Забезпечення доступу до якісної питної води

Забезпечення мешканців громади, незалежно від місця проживання, доступом до якісної питної води – один з тих викликів, на які місто має надати відповідь в найближчі роки.

Передумовою для цього є вирішення питання власності на підприємство, яке здійснює водопостачання на більшу частину території міста, вдосконалення його менеджменту та залучення інвестицій для модернізації всієї системи водопідготовки, очисних споруд з впровадженням нових та безпечних для здоров'я методик очищення, та мереж водопроводу для запобігання втраті та погіршенню якості води при транспортуванні. Вирішення проблеми забезпечення мешканців міста питною водою потребуватиме також впровадження диверсифікації джерел водопостачання.

Враховуючи вплив різноманітних факторів на якість та доступність питної води (глобальні зміни клімату, промислові викиди, господарська діяльність людини), проводитимуться дослідження, необхідні для прогнозування можливостей забезпечення води містом та пошуку альтернативних джерел.

ЗАХОДИ

3.3.1 Модернізація та розвиток систем водопостачання. Враховуючи зношеність окремих компонентів системи водопостачання з одного боку, та її невідповідність сучасним потребам громади, передбачається проведення комплексу заходів по модернізації та покращенню цієї системи (реконструкція системи водоочищення на водозаборі, будівництво водопровідних насосних станцій,
ремонт та заміна зношених мереж).

3.3.2 Будівництво мереж водопроводу в мікрорайонах приватної забудови. У громаді є велика кількість відокремлених районів та вулиць, не під'єднаних до централізованої водопровідної мережі, проте є технічні можливості для їх підключення. Місто із залученням мешканців таких районів та вулиць поетапно забезпечить їхній доступ до питної води.

3.3.3 Диверсифікація джерел водопостачання. Окремі частини громади не мають доступу до централізованої системи водопостачання, що обумовлено їхньою віддаленістю та технічними аспектами. Місто сприятиме забезпеченню таких районів питною водою шляхом диверсифікації джерел водопостачання та розвитку окремих локальних систем збору, очистки та транспортування води.

3.3.4 Дослідження та моніторинг якості води, джерел водопостачання, запасів та потреб. Для покращення безпеки міста в питаннях стратегічного водокористування, а також для рівного доступу до питної води на території всієї громади, проводитимуться наукові дослідження, на основі яких місто зможе прогнозувати запаси та потреби в питній воді.

ІНДИКАТОРИ

• Якість питної води в мережах централізованого водопостачання
• Зменшення частки зношених водопровідних мереж, які потребують заміни
• Зменшення частки домогосподарств, які не мають доступу до якісної питної води

ЦІЛЬ 3.4 Централізований збір та очищення стоків

Міська каналізація на сьогодні є застарілою та не здатна повністю обробляти стоки, продукування яких містом лише збільшується. Тому для міста важливим є інвестування в підтримку в належному стані та розбудову всіх компонентів каналізаційної системи – прибудинкових та транзитних мереж, насосних станцій, та особливо очисних споруд. Мета, яка має бути досягнута в наступні роки – охопити усю територію громади комплексною та безпечною для довкілля системою збору та утилізації стоків.

ЗАХОДИ

3.4.1 Модернізація систем каналізування із застосуванням сучасних технологій. Місто впроваджуватиме сучасні технології та методики ефективної та системної модернізації каналізаційних мереж. Особлива увага приділятиметься модернізації очисних споруд на Сабарові з використанням нових методик очистки та утилізації стоків. Також місто проводитиме будівництво нових мереж каналізації, каналізаційних насосних станцій, нових відстійників, розвиватиме мережу зливової каналізації, особливо вздовж магістральних вулиць та територій біля річок та інших водойм.

3.4.2 Каналізування приватного сектору. Громада в співпраці з місцевими мешканцями розвиваватиме каналізаційну мережу у тих районах, де вона відсутня, та під'єднуватиме ці райони до загальної системи.

3.4.3 Організація системного поводження з рідкими побутовими відходами (у місцях, де централізоване каналізування відсутнє). Технічні та фінансові можливості не дозволяють на сьогодні підключити віддалені частини громади до єдиної системи каналізування, тому будуть впроваджуватися інші підходи до транспортування та очистки рідких відходів. Місто створить усі можливості для легальної утилізації каналізаційних стоків, одночасно впроваджуючи жорсткі правила та вимоги поводження з
ними.

ІНДИКАТОРИ

• Зменшення частки зношених каналізаційних мереж, які потребують заміни
• Протяжність мережі зливової каналізації
• Зменшення частки домогосподарств, які не охоплені системою утилізації стоків

ЦІЛЬ 3.5 Вдосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, у т. ч. небезпечними

Впровадження сучасної системи поводження з побутовими та промисловими відходами, роздільного збору, сортування та повторного використання відходів – вимога часу і передумова підтримки безпечного довкілля та здоров'я містян.

Поряд з цим, як і в інших питаннях інфраструктурного характеру, в питаннях поводження з відходами місту доведеться в наступні роки приділити значну увагу вирішенню низки застарілих проблем, пов'язаних зокрема з необхідністю утилізації значних обсягів накопичених в попередні роки промислових та побутових відходів.

Мета: Мінімізація захоронення відходів через їх максимальну переробку та повторне використання

ЗАХОДИ

3.5.1 Будівництво та запуск сміттєпереробного комплексу. Завдяки будівництву та запуску сучасного сміттєпереробного комплексу (біля с. Людавка), громада значно підвищить свої можливості обробки великих об'ємів відходів, їх сортування, переробки та утилізації.

Основним завданням такого комплексу є максимізація повторного використання та мінімізації об'ємів відходів, які необхідно остаточно утилізувати.

3.5.2 Рекультивація міського полігону після завершення експлуатації з подальшим його використанням у якості джерела альтернативної енергетики. Оскільки потужності обробки відходів на полігоні біля с. Стадниця вичерпуються, місто проведе комплекс заходів з його рекультивації, з фокусом на мінімізацію впливу на здоров'я громадян та довкілля. Після рекультивації будуть впроваджені заходи з використання вже рекультивованого полігону як джерела додаткової енергії (спалювання метану,
сонячна, вітрова енергетика).

3.5.3 Впровадження роздільного збору побутових відходів. У будь-якому районі громади будуть створені можливості та відповідна інфраструктура для глибокого сортування побутових відходів на різні фракції. Паралельно проводитиметься інформаційна кампанія з підвищення культури поводження з відходами в мешканців.

3.5.4 Організація системи вивезення побутових відходів. Місто інвестуватиме у сучасні транспортні засоби для вивезення побутових відходів, а також оптимізує систему їх вивезення (час збору відходів, маршрут вивезення тощо). Особливий фокус буде зроблено на віддалених районах (Щітки, Гавришівка, Великі Крушленці тощо), в яких буде створена відповідна інфраструктура для вивезення відходів.

3.5.5 Подальше впровадження заходів із поглибленого сортування, переробки та вторинного використання відходів. У громаді буде заохочуватись створення можливості для глибокого сортування, переробки та вторинного використання відходів, у тому числі із залученням підприємців, які спроможні створити додану вартість з них.

3.5.6 Дослідження та рекультивація промислових відходів на території колишніх підприємств («Хімпром», «Термінал», «Ореол»). На основі комплексних досліджень будуть визначені способи мінімізації впливу промислових відходів на довкілля та їх утилізації. При цьому проводитиметься постійний моніторинг стану таких відходів.

ІНДИКАТОРИ

• Об'єм відходів (м3), які продукує в середньому один мешканець громади протягом року
• Відсоток відходів, які йдуть на переробку та повторне використання
• Скорочення об'єму небезпечних промислових відходів (м3) на території громади, які необхідно утилізувати

ЦІЛЬ 3.6 Енергозаощадження та відновлювальна енергетика

Вінниця має великий досвід з впровадження енергоефективних та енергоощадних заходів, які забезпечують підвищення якості і здешевлення комунальних послуг для мешканців. Приєднавшись до низки європейських ініціатив в цій сфері, місто також проявило готовність розділити з іншими партнерами відповідальність за запобігання змінам клімату. Саме такий підхід є основою стратегічного вибору на наступне десятиліття.

Суміщаючи вирішення стратегічних і оперативних завдань, місто буде розбудовувати власну енергетичну систему за принципом «енергетичного острову» – мінімізації залежності від зовнішніх енергетичних систем для підвищення енергетичної безпеки та безперебійності постачання електрики для мешканців, що є надзвичайно актуальним у часи обмеженості та здорожчання енергетичних ресурсів, а також монополізації енергетичного ринку.

Мета: Створення сталої, ефективної та незалежної енергетичної системи громади, яка є безпечною для навколишнього середовища.

ЗАХОДИ

3.6.1 Оптимізація/зменшення споживання енергоресурсів житловим фондом та закладами бюджетної сфери. Місто продовжить впроваджувати різноманітні підходи енергоефективності у закладах бюджетної сфери, зокрема здійснювати послідовно термомодернізацію їхніх приміщень, та надаватиме підтримку громадянам у заходах зменшення споживання енергетичних ресурсів.

3.6.2 Запровадження Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року. Даний документ є продовженням плану дій, який впроваджувався у Вінниці в межах ініціативи європейських міст у період до 2020 року. Він включатиме комплекс заходів та проєктів щодо енергоефективності та зменшення впливу на довкілля, що дозволить краще адаптуватися до змін клімату, у тому числі: оновлення найбільш застарілих мереж теплопостачання; реконструкція наявних котелень, із застосуванням альтернативних джерел енергії; впровадження енергоощадного теплозабезпечення тощо. Однією зі складових реалізації цього Плану стане комунікаційна кампанія з популяризації енергоефективності і запобігання змін клімату.

3.6.3 Дослідження використання альтернативних джерел енергії для автономізації енергопостачання. Місто буде постійно проводити комплексні дослідження щодо того, які джерела альтернативної енергії найкраще використовувати, яка частина громади є найбільш оптимальною для їх використання та як їхнє впровадження вплине на енергетичну систему міста, і впроваджуватиме їхні висновки.

3.6.4 Підвищення ефективності комунальних підпри- ємств. У контексті впровадження заходів з енергоефективності місто продовжить реформувати свої комунальні підприємства з метою впровадження енерго- та ресурсоефективних технологій, налагодження ефективної системи управління відходами, модернізації технологічних процесів та системи управління комунальними підприємствами.

ІНДИКАТОРИ

• Відсоток електроенергії, спродукованої альтернативними джерелами (від загальної кількості електрики, яку споживає громада)
• Зменшення об'єму СО2, спродукованого громадою протягом року

ЦІЛЬ 3.7 Стала міська мобільність та доступні транспортні послуги

Якісна міська мобільність – важлива характеристика сучасного міста. Вінниця має репутацію міста з однією з найкращих в Україні систем громадського транспорту і найбільш якісними дорогами. Вінниця також є одним з лідерів у розвитку велосипедного руху в місті. Це наслідок реалізації того стратегічного вибору, який був зроблений на початку 2010-х років, на користь пріоритету громадського транспорту, підтримки альтернатив автомобілекористуванням, оптимізації управління дорожнім рухом і підвищення його безпеки та іншим елементам сучасної системи сталої мобільності.

Подальше впровадження такого підходу потребуватиме в наступні роки нових інвестицій, та технологічних рішень, спрямованих на розбудову комплексної транспортної мережі, яка є доступною та комфортною для мешканців усіх районів, забезпечення якісного та безперебійного функціонування системи муніципального пасажирського транспорту, заохочення альтернативних видів мобільності.

ЗАХОДИ

3.7.1 Будівництво та капітальний ремонт дорожнього покриття, у тому числі для покращення зв'язку віддалених районів з центральною частиною міста.

3.7.2 Комплексна реконструкція вулиць та розвиток вуличної інфраструктури. Місто використовуватиме сучасні підходи до реконструкції міських вулиць, які передбачають . врахування потреб усіх користувачів вуличним простором (пішоходів, велосипедистів, користувачів громадським транспортом, автомобілістів). Також місто продовжить впровадження автоматизованої системи керування дорожнім рухом (АСКДР), яка підвищує комфорт та безпеку користування вуличною мережею.

3.7.3 Підвищення якості транспортних зв'язків у громаді шляхом постійного оновлення парку громадського транспорту, оптимізації маршрутів, у тому числі з врахуванням потреб приєднаних територій, та розвитку комфортних пересадкових вузлів.

3.7.4 Розширення велосипедної мережі.

3.7.5 Впорядкування процесів паркування у громаді.

3.7.6 Розробка та реалізація концепції сталої міської мобільності. Місто сформує, спираючись на вже накопичений досвід і на нові розробки, стратегічне бачення розвитку сталої міської мобільності з конкретними та синхронізованими кроками.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Вінницька Миля. Комплексний підхід до формування якісно нового вуличного простору вздовж проспекту Коцюбинського і території, прилеглої до Залізничного вокзалу.

Шляхопровід Янгеля-Ватутіна. Будівництво мостового переходу через залізницю, що покращить сполучення між окремими районами міста та створить альтернативний транспортний коридор між віддаленими районами на сході громади.

ІНДИКАТОРИ

• Задоволеність мешканців станом дорожньої мережі міста
• задоволеність мешканців послугами муніципального транспорту
СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 4.
ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА ТА СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
Економічний розвиток – ключовий елемент успішної, заможної громади, а успішна, заможна громада, у свою чергу, здатна до
більшої економічної активності. Тому місто має активно співпрацювати з місцевими компаніями та важливими секторами, при
чому не тільки в інтересах самого міста, а й регіону, який його оточує. У межах такого постійного діалогу з бізнес-середовищем
місто має фокусуватися на підтримці росту бізнесу, сталому розвитку, підприємництві та інноваціях.

Ключовим фактором успіху в стимулюванні інноваційного, інклюзивного та екологічно сталого економічного розвитку є сприяння
взаємодії між бізнесом, освітою та громадянським суспільством. Відповідно, має впроваджуватись новий підхід в економічному
розвитку, згідно з яким місто має покращити свої досягнення як міста, комфортного для ведення бізнесу, та згуртувати спільноту, орієнтовану на бізнес. При цьому пріоритетними є проактивні кроки в підтримці розвитку інновацій та переходу до зеленої економіки.

МЕТА: розвиток сучасної економіки, націленої на:

• зростання конкурентоспроможного бізнесу;
• створення якісних високооплачуваних робочих місць;
• зменшення негативного впливу бізнесу на навколишнє середовище.

ЦІЛЬ 4.1 Розвинутий сталий та соціально відповідальний бізнес

Сталий бізнес (англ. sustainable business) — бізнес, який створює економічний дохід через інноваційні рішення, які сприяють соціальному добробуту та захисту навколишнього середовища.

Мета буде досягнута за умови створення ініціатив для сприяння розвитку бізнесу та підтримки міцних комунікаційних зв'язків. Окрім того, доступ до талантів, культура інноваційта якість життя доповнять сприятливе для підприємництва середовище, зробивши Вінницю надзвичайно привабливим місцем для ведення бізнесу.

Середовище, сприятливе для бізнесу, включає як легкість ведення сталого бізнесу, так і підвищення рівня ділової активності. В міру того, як світ стає більш пов'язаним та складним, зростає і ділова активність. Вінниця прагне створити більш сприятливе середовище для бізнесу – від стартапів до зрілих підприємств, щоб залучити та утримати компанії, націлені на сталий розвиток.

ЗАХОДИ

4.1.1 Розробка стандарту "Бізнес сталого розвитку Вінниці" для місцевого бізнесу

4.1.2 Промоція міста як відповідального бізнес-партнера

4.1.3 Співпраця з науковим сектором у галузі розвитку інновацій

4.1.4 Розвиток міжнародної економічної співпраці, розширення кола потенційних стратегічних партнерів

4.1.5 Формування місцевого регуляторного поля, спрямованого на підтримку малого та середнього підприємництва та розвиток економічної конкуренції

ІНДИКАТОРИ

• Розроблений стандарт "Бізнес сталого розвитку Вінниці"
• Рейтинг у топ 10 Emerging Europe – Рейтинг сприйняття найкращих міст для бізнесу.

ЦІЛЬ 4.2 Економічне зростання через інновації

Що стосується інновацій, то майбутнє міст, тісно пов'язане як зі збільшенням людського капіталу, так і з посиленням територіальної ідентичності. У цьому відношенні Вінниця прагнутиме пов'язати розвиток інновацій з унікальністю економічного потенціалу Вінницької області, а це означає фокус на агротехнічному секторі. Це також пов'язане з традиціями території, яка
відома як агростолиця України.

Інноваційний потенціал території передбачається формувати як смарт-спеціалізацію в першу чергу в агротехнічному бізнесі. Інноваційні процеси повинні працювати таким чином, щоб знання основних стейкхолдерів збирались та включались у діяльність
міста.

ЗАХОДИ

4.2.1 Дослідження ніш. Систематичне вивчення та мапування існуючих зв'язків на різних етапах ланцюжка створення вартості агропродовольчої продукції.

4.2.2 Підтримка руху створення різних форм об'єднань фахівців, які займаються дослідженнями та інноваціями, фермерством, переробкою та виробництвом продовольства, логістикою та маркетингом.

4.2.3 Розвиток нових підходів, що посилюють тісну співпрацю науковців та бізнесу за моделями потрійної спіралі (взаємодія влади, бізнесу та науки) або квадро-спіралі (взаємодія, науки, влади, бізнесу та суспільства) — Triple/ Quadruple Helix.

4.2.4 Членство в асоціаціях, європейських партнерствах, майданчиках, ініціативах, як S3P Agri-food (смарт-спеціалізація в аграрному секторі в ЄС) та інших.

4.2.5 Розвиток високопродуктивного сільського господарства, орієнтованого на випуск органічної продукції, відновлювальної енергетики та інформаційних технологій.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Агрохаб. Створення агрохабу на базі Вінницького національного аграрного університету для організації університетських та наукових обмінів та розробки освітньої програми – сільське господарство/аграрна промисловість, посилення співробітництва між університетом, науковими закладами та аграрними підприємствами.

Агрокластер. Створення агрокластеру по розробці біопродукції у співпраці з ключовими стейкхолдерами регіону.

ІТ кластер.
Створення ІТ кластеру з агропродовольчою спеціалі- зацією.

ІНДИКАТОРИ

• Частка агропродовольчого сектору в економіці міста
• Частка органічної продукції в економіці міста
• Обсяг інвестицій у високотехнологічний сектор економіки міста
• Обсяг реалізованої інноваційної продукції

ЦІЛЬ 4.3 Перехід до зеленої економіки
Перехід до зеленої економіки пов'язаний з новими можливостями для міста. Це шанс зосередитись на економічному розвитку,
спираючись при цьому на таких способах покращення добробуту, які не передбачають збільшення використання ресурсів та впливу на навколишнє середовище, що дозволить захистити довгострокові перспективи. Це зумовлює можливість побудови
такої місцевої економіки, яка почне досягати сталості. Коли екосистеми підтримуються в рівновазі, це надзвичайно важливо для
майбутнього наших дітей та молоді.

Перехід до економіки, яка працює за принципами зеленої економіки, є стратегічною метою дляВінниці. Це може бутидосягнуто на основі справедливого розподілу витрат, необхідних для переходу до зеленої економіки, і вигод, які будуть отримані в результаті.

Механізми досягнення зеленого економічного розвитку, які пов'язані з:

• економічною трансформацією: розвиток МСП, зайнятість жінок та молоді, адаптація освіти до сучасного ринку праці та технологічний розвиток.

• ефективністю використання ресурсів: ефективне управління відходами, водою, енергією, сталий транспорт,
енергоефективне будівництво та підвищення екологічних стандартів.

• соціальним прогресом і добробутом: вирішення питань продовольчої безпеки, усунення прогалин у моделях охорони здоров'я.

ЗАХОДИ

4.3.1 Розробка Плану переходу до зеленої економіки і формування "зеленого сектору" та – дослідження, аналіз, прогноз,
визначення ролі міста в цьому, інструментів та заходів.

4.3.2 Запровадження інструментів зеленого економічного зростання, які залучають бюджетні та приватні кошти задля
економічного розвитку

4.3.3 Кластеризація зелених компаній. Впровадження заходів із залучення та підтримки зеленого бізнесу.

4.3.4 Запровадження стратегії створення робочих місць з урахуванням переходу до зеленої економіки, підвищення кваліфікації та перекваліфікація працівників.

4.3.5 Промоція зеленого сектору та виробництва та споживання задля сталого розвитку.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Віртуальна зона для зеленого бізнесу. Консультування усіх зацікавлених у розвитку зеленої економіки, які шукають ресурси на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях.

Вирощування зеленого бізнесу. Ініціативи Green Business Gardening, які дають можливість місцевим підприємцям доступу
до найновішої інформації про ринки, клієнтів, конкурентів, збирати яку, як правило, можуть дозволити собі тільки великі компанії,
зокрема про:

• Бізнес-консультантів
• Окремі бізнес-дослідження
• Тенденції ринків
• Аналіз та ідентифікація клієнтів
• Маркетингові ресурси
• Галузеві тенденції/прогнози, фінансова інформація

ІНДИКАТОРИ

• Кількість компаній, які підпадають під розряд «зелені компанії»
• Кількість робочих місць у «зеленому секторі»
• Частка «зеленого сектору» в економіці міста
СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 5.
ДОСТУПНЕ, БЕЗПЕЧНЕ ТА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Принципи сталості та адаптивності особливо важливі в контексті глобальних змін клімату. Відповідальна громада відчуває та
відслідковує свій вплив на довкілля, і на основі цього вибудовує та впроваджує сталу екологічну політику. Цим принципом місто
керуватиметься по відношенню до зелених зон, водних ресурсів, усього свого простору.

Баланс співіснування людини та довкілля забезпечується через сталу та ефективну політику просторового планування. Вона
полягає у пріоритеті використання наявних внутрішніх просторових ресурсів. Так, громада в першу чергу подбає про ревіталізацію закинутих промислових територій або приміщень на противагу освоєнню відкритих ландшафтів (наприклад, сільськогосподарські угіддя). Це дозволить сповільнити освоєння та втрату відкритих просторів, запобігти просторовому розповзанню міста та необґрунтованим витратам на нову інфраструктуру на противагу використання існуючої.

Громада є неоднорідною за своєю просторовою структурою і тому вона також сприятиме формуванню просторової
ідентичності окремих її частин. Сформовані просторові ідентичності посилюватимуть зв'язки між жителями окремих районів та відчуття їх спільної відповідальності за комфорт і розвиток у них. На основі сукупності просторових ідентичностей
формуватиметься загальна ідентичність громади, в якій кожен мешканець зможе віднайти себе та можливості для свого самовираження та розвитку.

МЕТА: Формування зелених коридорів, блакитної інфраструктури та компактних і доступних просторів

ЦІЛЬ 5.1 Зелене місто

Забезпечити можливість для мешканців жити в екологічно чистому місті, взаємодіяти з природнім навколишнім середовищем на
його території, мати повсякденний доступ до «живих» рекреаційних зон – один з пріоритетів розвитку сучасних міст. Місто впроваджуватиме передові практики трансформації простору міста всправді зелене місто. Це важливо не тільки для сьогоднішніх його мешканців, але й з огляду на майбутні покоління. Місто дбатиме про розвиток потенціалу існуючих «зелених» і «голубих» зон, об'єднання їх в єдину мережу – зелений каркас міста, озеленення території міста, запровадження бережливого ставлення до навколишнього середовища і популяризації екологічних цінностей.

ЗАХОДИ

5.1.1 Розробка та реалізація концепції озеленення (зелені каркаси та коридори). Важливим елементом Концепції озеленення має стати впровадження сучасних підходів до планування, розвитку та догляду за зеленими зонами громади.

5.1.2 Формування екологічної мережі/мережі блакитно-зеленої інфраструктури –безперервної мережі зелених (земельних) та блакитних (водних) просторів, які можуть поліпшити умови навколишнього середовища, а отже і здоров'я та якість життя громадян.

5.1.3 Доповнення існуючої мережі природно-заповід- ного фонду, охорона та використання в туристичних, рекреаційних та освітніх цілях.

5.1.4 Створення ширшої мережі рекреаційних зон та дитячих майданчиків. У густонаселених частинах громади буде розширюватись мережа рекреаційних зон, які несуть цінність не лише відпочинку та комунікації між мешканцями, але і підтримують екологічний баланс. Це, зокрема, такі зони як парк Дружби народів, паркова зона по вул. Стрілецькій, парк Хімік, Альтман-сквер. Також Вінниця посилюватиме свій статус міста дружнього до дітей, зокрема через доповнення існуючої мережі дитячих майданчиків у районах, де є така необхідність.

5.1.5 Інтегрована система моніторингу стану атмосферного повітря, якості води, забруднення ґрунтів.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЄКТИ

Реконструкція Центрального парку як основного простору для дозвілля жителів та гостей міста та його поєднання з Європейською площею пішохідною вулицею М. Грушевського.

ІНДИКАТОРИ

• Площа зелених насаджень
• Площа заповідного фонду громади
• Якість повітря в різних частинах території громади

ЦІЛЬ 5.2 Поліпшений екологічний стан Південного Бугу, малих річок та інших водойм

Громада усвідомлює важливість наявних водних ресурсів, які є не лише основним джерелом питної води та важливими елементами навколишнього середовища, але й місцями для рекреації. Враховуючи вплив глобальної зміни клімату, інтенсивність
господарської діяльності та підвищення потреб у використанні води в промислових та побутовихцілях, громада має сформувати комплексний підхід до водокористування та охорони водойм.

Елементами такої комплексної політики стануть очищення та покращення фізико-гідрологічних та екологічних властивостей як річки Південний Буг (як основного джерела питної води у місті), так і інших водойм (малих річок та струмків, озер, ставків, боліт). Підтримка чистоти водних ресурсів міста має стати пріоритетом для всіх членів громади. Громада ініціюватиме міжрегіональну співпрацю та співпрацю з державою у питаннях покращення екологічного стану Південного Бугу та його приток.

ЗАХОДИ

5.2.1 Очищення Південного Бугу та його прибережних зон. Місто продовжить здійснювати комплексні заходи з очистки та
відновлення річища річки Південний Буг. Такі заходи передбачають очистку дна, укріплення берегової зони та покращення
доступності до неї, зариблення та відновлення флори та фауни як річки, так і прибережної зони. Такі заходи забезпечать покращення якості води та відновлення екологічної стійкості річки в межах міста, а також сприятимуть формуванню цілісної мережі природних та рекреаційних зон вздовж річки.

5.2.2 Лідерство в співпраці з регіонами басейну річки Південний Буг по відновленню річки. Місто візьме на себе лідируючу позицію у комунікації та налагодженні співпраці між ключовими стейкхолдерами (профільні державні та регіональні органи; керівництво найбільших громад; великі підприємства, що є джерелами забруднення води; природоохоронні організації тощо), які є відповідальними та можуть впливати на покращення стану басейну Південного Бугу (який розташований на території Хмельницької, Вінницької, Миколаївської, Одеської та Кіровоградської областей).

5.2.3 Очищення водойм громади. Якість води в Південному Бузі як основному джерелі питної води міста залежить від його приток. Тому громада приділить особливу увагу комплексній очистці та покращенню екологічного стану малих річок, озер та інших водойм, які формують цілісну гідрологічну мережу.

5.2.4 Підвищення культури водокористування. Місто вестиме цілісну інформаційну політику серед мешканців та бізнесу щодо дбайливого та економного ставлення до водних ресурсів.

ІНДИКАТОРИ

• Клас якості води Південного Бугу;
• Середні витрати питної води одним домогосподарством.

ЦІЛЬ 5.3 Трансформація простору


Місто в наступні десять років зазнає просторових перетворень як на локальному рівні (в межах окремих частин громади або
окремих просторових компонентів), так і на рівні всієї громади (просторові трансформації, які впливають на всю громаду), а
також на регіональному рівні (у контексті взаємодії міста із сусідніми громадами, його ролі в регіоні та просторового розвитку, який цими контекстами обумовлений).

Місто сприяє формуванню якісних та доступних публічних просторів. Такі простори створюватимуться у різних частинах громади – як у центрі міста та в густонаселених районах (напр. Замостя, Слов'янка, Тяжилів), так і у віддалених районах (Малі Хутори, Сабарів, Гавришівка, Писарівка, Великі Крушлинці тощо). Крім того місто розкриває потенціал прибудинкових територій у кварталах висотної забудови, оскільки це є публічними просторами, якими мешканці користуються в першу чергу.

Важливим аспектом є трансформація громади як цілісного просторового конструкту. Для гармонійного та сталого просторового розвитку місто фокусуватиметься на таких важливих просторових аспектах та компонентах:

• розвиток громади за певною узгодженою логікою та в конкретних просторових напрямках, що дасть змогу ефективно акумулювати ресурси та розвивати міську інфраструктуру (транспортну, соціальну, комунальну тощо);
• стримування просторового розвитку Вінниці у східному напрямку, з метою як збереження потенціалу сільськогосподарських угідь, так і використання в першу чергу наявного просторового потенціалу в межах забудованої території міста;
• ревіталізація промислових територій та окремих приміщень, їх функціональне переосмислення та повернення у просторову тканину міста.

Громада також налагоджуватиме комунікацію та співпрацю з сусідніми громадами та регіоном для узгодження просторового (і
не лише просторового) розвитку та взаємодії.

ЗАХОДИ

5.3.1 Посилення зв'язку та розвиток територій вздовж Немирівського та Турбівського шосе. Громада формуватиме просторові зв'язки з віддаленими територіями у двох напрямках – у північно-східному вздовж Турбівського шосе (що покращує взаємодії Вінниці з Десною, Стадницею, Гавришівкою, Малими та Великими Крушлинцями), та у південно-східному вздовж Немирівського шосе (зв'язок Вінниці з Вінницькими Хуторами, Щітками та Писарівкою). Розвиток зв'язків включатиме в себе покращення транспортного сполучення, пожвавлення економічної активності, створення екологічної мережі.

5.3.2 Формування поліфункціональних зон (логістичні, складські, торговельні функції та супутні сервіси). Такі зони мають розташовуватися вздовж перетину основних транспортних магістралей за межами житлових зон (на перетині Обїзного шосе та основних виїздів з міста). Таке розташування сприятиме локалізації економічної активності громади та ефективному використанню інфраструктури та людських ресурсів.

5.3.3 Стримування забудови території на північно-східній околиці м. Вінниця. Завдяки використанню в першу чергу внутрішніх просторових ресурсів (браунфілдів) та просторовому розвитку вздовж конкретних напрямків, місто нівелюватиме потребу в суцільній просторовій експансії у північно-східній частині (за рахунок у першу чергу земель сільськогосподарського призначення). Така логіка просторової трансформації не лише дозволить ефективно використовувати фінансові та інфраструктурні ресурси, але й забезпечує збереження природних ландшафтів та вільних від забудови територій.

5.3.4 Збільшення комфортних та цілісних публічних просторів як точок взаємодії громади. Місто сформує мережу публічних просторів у різних частинах громади, що сприятиме як покращенню рекреаційних можливостей для мешканців окремих районів, так і підвищенню комунікації та формуванню локальних ідентичностей в цих районах.

5.3.5 Трансформація дворів та прибудинкових територій як локальних публічних просторів. Громада усвідомлює потенціал прибудинкових територій як потенційних публічних просторів, тому в співпраці з користувачами цих територій формуватиме та поширюватиме способи та інструменти їх трансформації.

5.3.6 Створення доступних просторів вздовж водойм міста. Місто має нерозкритий потенціал використання наявних водойм (малих річок та струмків, озер, ставків) як місць для рекреації та відпочинку. Формування мережі публічних просторів вздовж таких водойм дасть додаткові можливості для проведення дозвілля місцевих жителів та поверне ці водойми на просторову та «ментальну» карту громади.

ІНДИКАТОРИ


• Площа забудованої території громади
• Частка ревіталізованих просторів (від загальної площі забудованої території)

ЦІЛЬ 5.4 Синхронізоване просторове планування

Сталий та ефективний просторовий розвиток громади можливий лише за умови, коли він узгоджений між ключовими стейкхолдерами та має комплексний та систематичний підхід по відношенню до всієї території. Враховуючи процес децентралізації в Україні та пов'язані з цим значні зміни у питаннях просторового планування, існує необхідність синхронізації планувальних документів, процесів та розподілу відповідальності з вимогами чинного законодавства та сучасних методологій. Ці задачі набувають для Вінниці особливе значення у зв'язку з необхідністю інтеграції нових територій.

Синхронізація просторового планування громади включає в себе декілька ключових аспектів. По-перше, необхідна узгодженість документації, яка фіксує пріоритети просторового розвитку територій. Тут необхідно враховувати як узгодженість документів формального та неформального планування (наприклад, Стратегії розвитку та Комплексного плану просторового розвитку громади), так і їх синхронізацію на різних рівнях (врахування державних, регіональних документів та документів просторового планування сусідніх громад). По-друге, мають бути налагодженні окремі процеси, які сприятимуть комплексному просторовому плануванню громади. Тут йде мова про налагодження системи прийняття рішень та організаційної структури в нових рамкових умовах, а також про адаптацію інструментів партисипації та впливу громадян на просторовий розвиток громади. І наостанок, місто спільно з сусідніми громадами має налагодити комунікацію та напрацювати інструменти для взаємоузгодженого просторового розвитку, від якого виграють усі зацікавлені сторони.

ЗАХОДИ


5.4.1 Розробка та гармонізація документації просторового планування громади, зокрема: Комплексний план просторового розвитку об'єднаної громади, Генеральні плани, Плани зонування, Детальні плани території. Для узгодженості процесів
просторового розвитку місто враховує просторові політики на державному, регіональному та локальному рівнях.

5.4.2 Розробка політики зонування міста зі створенням зон з пріоритетними функціями.

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРОЄКТ

Розробка інтегрованої концепції розвитку історичного центру Вінниці (середмістя). Центральна частина міста з прилеглими територіями мають унікальні функції, які є значимими для всієї громади: історичні, культурні, ділові, транспортні,
рекреаційні, туристичні. Місто розробить стратегічне бачення розвитку Центру для збереження та підсилення цих функцій та
цінностей.

ІНДИКАТОРИ

• Розроблений Комплексний план просторового розвитку громади і вся система синхронізованої документації просторового плануваннямади з подальшим об'єднанням в культурні маршрути області.

Ведення інтерактивних форм роботи та інтерактивних екскурсій. Розвиток музеїв як комфортного середовища шляхом розвитку інфраструктури прийому відвідувачів.

Індикатори:

• кількість створених «Центрів громади»
• створення культурних продуктів та туристичних маршрутів
• розробка та впровадження електронних довідкових і презентаційних ресурсів
• кількість відвідувачів музеїв
СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 6.
ПУЛЬСУЮЧЕ МІСТО
Пульсуюче місто – це місто, в якому постійно щось відбувається, де кожен знаходить цікавинки для дозвілля, творчості та розвитку, місто-магніт, в якому хочеться жити і працювати і яке хочеться відвідувати.

Реалізація завдань, визначених попередніми пріоритетами, має не просто вирішити окремі актуальні для розвитку міста проблеми, а й придати місту нову якість, вираженням якої має стати сильна міська ідентичність і стійкий привабливий імідж міста.

Ядром цього сприйняття міста має стати культура і історія міста, пов'язана як з його минулим, так і з сучасним життям. Громада
пам'ятає свою історичну спадщину, шанує традиції міста Магдебурзького права та тимчасової столиці Української Народної
Республіки, інші значимі періоди свого розвитку, усвідомлює свою мультикультурність. Одночасно місто буде підтримувати нові творчі ініціативи і проєкти, пов'язані з сучасним мистецтвом.

Об'єднана громада має свою спільну ідентичність, яка залучає і культурно-історичні особливості усіх її мікрорайонів. Водночас
кожна частина об'єднаної громади зберігає та актуалізує свою локальну ідентичність

Унікальність, справжня індивідуальність міста заохочуватиме відкривати його для себе широкому колу туристів, залучати яких місто намагатиметься через промоційні активності і надання високої якості сервісів.

Люди вільно рухаються в межах громади, оскільки будь-де можуть знайти щось особливе, що виявляється у формі відео, перформансу, їжі чи напоїв, автентичних закладів, заходів чи традицій.

Громада зберігає та посилює культурну ідентичність Поділля, підтримує сучасні культурні ініціативи

МЕТА: Перетворення Вінниці у сучасний, динамічний, культурно-діловий центр.

ЦІЛЬ 6.1 Центр міської культури сучасної України

Місто розвиваватиме свою унікальність, поєднуючи свої історичні надбання і нові креативні активності. Цей процес буде
відбуватись за активної участі представників креативного класу і широкої громадськості.

ЗАХОДИ


6.1.1 Вільний доступ до історії, мистецтва та творчості для всіх соціальних груп. Місто буде заохочувати вільне використання культурної інфраструктури мешканцями громади, підтримувати ініціативи креативних проєктів та фестивалів, регулярно проводити відкриті публічні заходи в закладах культури та в громадському просторі в різних частинах міста.

6.1.2 Підтримка культурних та креативних ініціатив, які посилюють ідентичність різних частин громади. Об'єднана громада складається з різних мікрорайонів, деякі з яких в давнину були окремими поселеннями, кожен з яких зберіг свою унікальність. Місто підтримуватиме різноманітні ініціативи в цих районах для посилення та актуалізації спільної та локальної ідентичності.

6.1.3 Збереження та популяризація нематеріальної спадщини. Нематеріальна культурна спадщина (НКС) – це місцеві ремесла, творчі практики, традиції усної творчості, обряди, традиції святкувань тощо. Підтримка НКС буде спрямована на посилення місцевої і локальної ідентичності, розвиток креативних індустрій у громаді та формування ефективного брендингу.

6.1.4 Актуалізація історичної спадщини громади та популяризація шляхом сучасних технологій. Місто підтримуватиме інституції, які займаються дослідженням історії громади та поширенням інформації про її особливості – музеї, бібліотеки, історичні осередки. При цьому воно стимулюватиме їх до використання сучасних інтерактивних технологій.

6.1.5 Залучення місцевих колекціонерів до активної експозиційної та просвітницької діяльності. Місто створюватиме майданчики та підтримуватиме ініціативи місцевих колекціонерів, реконструкторів, членів історичних об'єднань.

6.1.6 Розвиток креативних ініціатив та індустрій. Місто заохочуватиме проєкти, акції та трендові події, пов'язані з сучасним міським мистецтвом. Місто сприятиме зростанню долі креативних індустрій в економіці міста, перетворенню окремих ініціатив у комплексні та довгострокові проєкти (фуд-фести можуть перетворитися в гастроквартали, арт-фестивалі – в галереї сучасного
мистецтва тощо), забезпеченню сталості креативних бізнесів.

6.1.7 Збереження та актуалізація архітектурних та археологічних об'єктів. Архітектурні споруди, археологічні знахідки з'єднують сучасників з історією місця, в якому живуть, культурами та звичаями попередніх поколінь, тому є яскравим вираженням ідентичності громади. Їх збереження, переосмислення, використання для підсилення локального контексту сприятиме як самоідентифікації, так і привабленню туристів. Серед таких об'єктів: Вінницький «скайлайн», комплекс оборонних і монастирських споруд "Мури", Замкова гора, фрагмент Єрусалимки, об'єкти підземелля, археологічні розкопки Городища
(давньоруське поселення уличів від Ободівки до Вінниці), храм у Крушлинцях.

ІНДИКАТОРИ

• Кількість креативних просторів
• Кількість відвідувачів музеїв
• Обсяг інвестицій у культурні події, заклади, ініціативи

ЦІЛЬ 6.2 Сталий Туризм


Місто активно заохочуватиме розвиток туризму, який дозволить в повній мірі розкрити унікальний потенціал міста і стане однією зі значимих складових економіки міста.

ЗАХОДИ

6.2.1 Створення системи просування туристичних продуктів. Будуть створюватись нові туристичні продукти, які якісно презентують історичну та культурну спадщину, подільську кухню та природно-рекреаційні зони. Місто прагне суттєво збільшити кількість внутрішніх та іноземних туристів, розширювати свою присутність у національному та міжнародному інформаційному туристичному полі.

6.2.2 Промоція громади (маркетинг та бренд). Буде заохочуватись широке використання бренду міста мешканцями, бізнесом та іншими стейкхолдерами. Бренд міста має стати впізнаваним в Україні та за кордоном. місто використовуватиме палітру методів сучасного маркетингу для його просування.

6.2.3 Створення єдиної мережі туристично-інформаційних центрів. У місті буде налагоджена робота мережі сучасних туристично-інформаційних центрів із кваліфікованими кадрами та високоякісним спеціалізованим туристичним сервісом на ключових місцях прибуття туристів та профільних туристичних локаціях на базі багатофункціонального туристичного хабу як інформаційного та організаційного центру співпраці між суб'єктами туристичної діяльності. .

6.2.4 Підвищення якості сервісу у сфері гостинності. У місті буде розроблено та впроваджено Вінницький стандарт гостинності. Будуть регулярно проводитися навчальні заходи для підвищення кваліфікації працівників сфери гостинності, здійснюватиметься підготовка студентської молоді та випускників до роботи в туристичній галузі.

ІНДИКАТОРИ

• Кількість туристичних культурних продуктів
• Кількість зареєстрованих суб'єктів діяльності у сфері туризму, які створюють культурний продукт
• Частка туристичної галузі в економіці міста
ЗВ'ЯЗОК СТРАТЕГІЇ З ЦІЛЯМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ЗЕЛЕНОЮ УГОДОЮ
Стратегія Вінниці-2030 узгоджується з ключовими стратегічними документами, які визначають сучасні тренди розвитку міст, зокрема в європейському просторі, у тому числі з Цілями сталого розвитку і Європейською зеленою угодою.

Цілі сталого розвитку (ЦСР). Сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, при якому встановлюється баланс між задоволенням потреб сьогоднішніх поколінь та захистом інтересів наступних поколінь, можливості для них задовольняти свої потреби у майбутньому, зокрема їх потребу в безпечному та здоровому довкіллі. Основні засади сталого розвитку закладені в документі Саміту ООН «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвиткудо 2030 року». Було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку. Кожну глобальну ціль було розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку, у т. ч. розвитку України, яка адаптувала систему ЦСР та ратифікувала цей документ.

Європейська Зелена Угода (ЄЗУ) є дорожньою картою заходів, які перетворять Євросоюз на ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку, визначать засоби перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року, стимулюючи розвиток економіки, покращення здоров'я та якості життя людей, а також трансформують кліматичні та екологічні виклики на можливості у всіх сферах та політиках ЄС, гарантуючи справедливий та інклюзивний характер зеленого переходу.

Європейська зелена угода покриває такі сфери:

• Чиста енергія – підвищення ролі альтернативних джерел енергії.
• Стійка промисловість – забезпечення більш стійких та екологічних циклів виробництва.
• Будівництво та ремонт – забезпечення «чистого» будівельного сектору.
• Стійка мобільність – сприяння розвитку стійкого та екологічно чистого транспорту.
• Біорозмаїття – забезпечення захисту екосистем Європи.
• «Від лану до столу» – забезпечення стійкості продовольчих систем та «зеленої» аграрної політики ЄС.
• Зменшення забруднення.
• Кліматичні дії – перетворення ЄС на кліматично нейтральний регіон до 2050 року.
ПРОСТОРОВИЙ ВИМІР РОЗВИТКУ ГРОМАДИ
Реалізація Стратегії-2030 матиме вплив не тільки на загальний розвиток громади, але й на розвиток окремих її територій.
Просторовий вимір реалізації Стратегії дає краще розуміння того, які соціальні, економічні, екологічні та просторові трансформації відбудуться на її території після реалізації Стратегії. Картосхема, яка відображає ландшафтно-планувальну
структуру Вінницької громади, є початковою спробою окреслити це розуміння. Важливо взяти до уваги, що територія громади має неоднорідну просторову структуру та складається з різних типів користування: з одного боку ми маємо відкриті природні території (ліси, річкові долини, сільськогосподарські угіддя), з іншого боку – забудовану територію різного призначення та інтенсивності використання. Ці фактори, а також історично обумовлені процеси, дозволяють виокремити окремі просторові структури (або райони), які є відносно однорідними та мають сформовану ідентичність або передумови її формування. Тобто громада є сукупністю районів з певними характеристиками, які у свою чергу формують її загальну ідентичність. Ця просторова ознака є важливою для подальшого планування розвитку громади.

Реалізація Стратегії буде спрямована на те, щоб дати кожній окремій частині громади свою цінність та переваги, адже потреби та можливості цих частин різні. В одних районах фокус має бути на розбудові транспортної інфраструктури, в інших – на вирішенні певних екологічних викликів, а ще в інших – на покращенні надання окремих соціальних послуг. При розробці Стратегії враховувались просторові особливості громади, а відповідно в процесі її реалізації мешканці окремих районів зможуть себе знайти в ній.

У подальшому просторовий вимір розвитку громади має втілитись в системі документів просторового планування, які мають бути розроблені на її основі.